Галина ЛИТОВЧЕНКО, головна редакторка “НР”
Фото Наталі ДОЛГІХ
Минулого тижня у Божедарівському Будинку культури відбулися урочистості з нагоди 7-ої річниці утворення Божедарівської об’єднаної територіальної громади. Свято пройшло з ініціативи та за підтримки голови територіальної громади Володимира Дерка. Організатором цього яскравого, патріотичного, цікавого заходу став відділ освіти, молоді, спорту, культури і туризму селищної ради. З усіх старостинських округів на нього з’їхалися мешканці Божедарівщини, в яку входить 42 населені пункти. Зал був вщерть заповнений гостями, яких усмішками, привітаннями стрічали красуні у національному вбранні.
Близько 3 годин тривав концерт-розповідь про історію, діяльність, плани на майбутнє потужної і знаної на Дніпропетровщині громади. І кожна його сторінка, продумана до найменших дрібниць авторами сценарію, концентрувала увагу присутніх у залі. Було помітно, що люди скучили за святом, за спілкуванням, за гарною українською піснею.
Під час війни більшість із нас стримує себе від прояву позитивних емоцій. Адже гинуть найкращі, гинуть захисники. У роботі, у допомозі ЗСУ, у волонтерстві наші люди знаходять розраду і сили на спротив. Та все ж завдяки нашим захисникам і захисницям інколи ми можемо трохи перепочити. Щоб перезарядитись і йти далі, наближаючи перемогу, хто як може. Саме такі враження викликали у присутніх урочистості з нагоди дня народження громади.
7 років тому 22 червня 2016 року шляхом добровільного об’єднання Божедарівської селищної ради, Покровської та Болтишської сільських рад утворилася спроможна об’єднана територіальна громада з адміністративним центром у Божедарівці. У 2019 році відбулося приєднання ще 5-ти сільських рад: Катеринопільської, Кудашівської, Биківської, Саксаганської та Адамівської.
Селище Божедарівка є історичним центром економічної, ділової та торгівельної активності на відповідній території. Має розвинену інфраструктуру. Це й зрозуміло, адже колись воно було центром Божедарівського району із своїми органами влади, потужними промисловими об’єктами, сільгосппідприємствами і навіть районною газетою. У свій час ця територія і її люди боляче перенесли укрупнення районів. Тож децентралізація у якійсь мірі обнадіяла селище, яке знову стало центром потужної громади. Її мешканців вже не відправляють вирішувати питання в район чи область — за все тепер відповідає місцева влада: голова, депутати, виконком ради.
Вітаючи своїх земляків із 7-ою річницею утворення громади, її керівник Володимир Дерко згадав, як важко все починалося:
— Які нелегкі були роздуми: чи втримаємо освіту, чи збережемо медицину, соціальні виплати. Це була така велика відповідальність — йти, не знаючи куди, робити те, чого раніше не робив. Хто знає, як би все вирішилося, якби не підтримала очільниця Болтишської сільської ради Тамара Михайлівна Клименко. За перспективним планом її сільська рада повинна була приєднатися до Гуляйпільської ОТГ. «А мої мешканці бажають приєднатися до Божедарівки», — заявила вона. Зробили подвірні обходи, і переважною більшістю (80%) ухвалили рішення про приєднання до Божедарівської ОТГ. У той час навіть назва Божедарівка допомогла. Можливо, не все вдалося ще. Я це й сам добре бачу. Але є початок, є командна робота. Мені легко працювати з депутатським корпусом (і попереднім, і нинішнім), який у все старається вникнути і допомогти.
На жаль, немає сьогодні з нами Світлани Михайлівни Шило, Манани Іванівни Залевської, але я пам’ятаю і ціную їхню підтримку. Мені не можуть дорікнути тим, що на першому плані у нас Божедарівка. У першу чергу стараємося допомогти округам. Бо ж люди повірили, і чимало було зроблено за цей час. Набагато більше, ніж до об’єднання. Ми ремонтуємо автошляхи, встановлюємо вуличне освітлення, утеплюємо та перекриваємо дахи у школах і дитячих садках, будуємо в селах спортивні та дитячі майданчики, перші з усіх громад України створили місцеву пожежну команду. Побудували дві сучасні амбулаторії сімейної медицини. Відкрили поліцейську дільницю. А було б ще більше зроблено, якби не війна. Вона забирає наших хлопців. Це велика втрата для громади. Тож бажаю, щоб ми разом все зробили для нашої найшвидшої перемоги.
Володимир Дерко подякував депутатам обласної ради Олегу Кужману, Анатолію Куксі, депутату Кам’янської районної ради, народному депутату України VІІІ скликання Валентину Дідичу, голові Кам’янської РВА Олегу Гапічу, депутатському корпусу селищної ради, керівникам всіх старостинських округів за всебічну підтримку і допомогу.
Слова подяки прозвучали і на адресу керівника ПТУ-71, волонтерки Олени Бабіченко, яка з перших днів війни організовує роботу громади по підтримці Збройних сил України і земляків, які нині служать у їхніх лавах.
Були на святі й нагороди. Знаком пошани Божедарівської громади відзначено майстриню народної вишивки Ганну Афанасіївну Цибулян, а також колишнього голову громади, який багато зробив для розвитку селища, Віктора Архиповича Горкуна.
Грамотами голови «Почесний громадянин Божедарівської громади» було нагороджено депутата обласної ради Анатолія Куксу, заслуженого діяча мистецтв України, композитора, автора гімну Божедарівської громади Володимира Ярцева, заслуженого працівника культури України, голову благодійного фонду «Патріот» Тамару Загребельну, які, до речі, щиро вітали присутніх з днем народження громади.
Слова вітань і найкращих побажань успіху від імені голови Кам’янської РВА Олега Гапіча передав присутнім його перший заступник Ігор Лісовий.
Привітав земляків, побажавши перемоги і подальшої розбудови громади, народний депутат VIII скликання Валентин Дідич. Розквіту, успіхів, здоров’я, щастя зичив жителям Божедарівської громади радник голови Кам’янської РВА, ветеран правоохоронних органів Олександр Корень.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх воїнів, які загинули, захищаючи суверенітет нашої держави, її територіальну цілісність. Тільки у Божедарівській громаді полинуло на небо 22 захисника. Їх портрети, які демонструвались на екрані, їх очі, усмішки, а подекуди і сум нагадували присутнім, якою ціною ми боронимо нашу рідну землю.
Ось такі рядки народились під час перегляду печального відеоряду, портретів загиблих захисників у фойє Божедарівської селищної ради.
Мій Боже, я тебе молю! Не додавай на стінах фотографій. Нехай не гинуть ті, кого люблю, Хай не додасться сум печалі. Хай ті, що полягли, будуть живі У нашій пам’яті і серці. Вони для нас усі святі — із німбами, в бронежилетах й берцях…
Не можна без хвилювання було слухати виступ Олени Бабіченко. Саме того дня разом із іншими членами родини вона отримала орден «За мужність», яким її брат Павло Збаразький був нагороджений посмертно. Попри тяжку втрату Олена Петрівна не опускає рук, щотижня прямує до хлопців на передову, щоб доправити все необхідне, що передає громада. Волонтерка подякувала поіменно всім, хто наближає нашу перемогу в тилу.
Це Зінюк Тетяна, Бардачова Катерина, Михалко Тетяна, Фургало Віктор, Фургало Ольга, Мамалига Галина, Алтухова Марина, Кварцяна Світлана, Католіченко Світлана, Кварцяна Алла, Шмигленко Олена, Олійник Наталія, Ставко Юрій, Фоміна Катерина, Варакута Олександр, Манко Олена, Іванова Юлія, Лубинець Інна, Постоєнко Любов, Будяк Валентина, Коваль Людмила. За кожним із цих людей стоїть колектив, дружна команда, створена ним.
Допомагають продуктами, фінансами, пальним підприємці та фермери: Сігнаєвський Павло, Петрушевський Костянтин, Петрушевський Віктор, Копайгородський Григорій, Даніловський Сергій, Ковальський Валентин, Кірса Роман, Буренко Володимир, Ковбаса Олександр, Жуков Віталій, Крупко Віра, Василик Олександр, Кірієнко Олександр, Черненко Олена, Хвостовий Сергій. Водії: Лубинець Олександр( водій, з яким здійснено 80% виїздів в найгарячіші точки, разом проїхали 196000 км), Радченко Володимир, Шейна Сергій, Харченко Володимир, Люлюк Юрій, Домбровський Сергій, Бабіченко Роман, Збаразький Федір, Ковач Микола, Шмигленко Володимир (32000 км), Трунов Володимир.
Оріненко Лілія — кординатор діяльності всіх підрозділів. Осмоловська Тетяна – логістика і координатор роботи у м. Дніпро. Зікрач Алла – смт Кринички, Козачинська Анна – с. Світлогірське, Тікунов Ігор – м. Дніпро. І це не повний перелік. Бо багато людей приходять і щось просто залишають, хтось перестрічає по дорозі. Велика вдячність всім добрим людям.
Багатством таланту з присутніми поділилися учасники концерту: хореографічний колектив «Веселка» Новомилорадівського СБК, дитячий хореографічний колектив «Зоряночка» Зорянського СК, солісти Наталя Плічко (Божедарівський СБК), Катерина Ковцун та Вікторія Сардак (Покровський СБК), хореографічний колектив «Міраж» Кудашівського СБК. А також солістка Світлана Сич (Катеринопільська початкова школа), хореографічний колектив «Веснянка» Адамівського СБК, Вокальний гурт «Bei Canto» Божедарівської школи мистецтв, тріо у складі Тетяни Пилипенко, Ганни та Каріни Руденко Божедарівського СБК. А також ведучі свята Вікторія Сардак та Нікіта Базій.
Вінцем концерту стало виконання «Гімну Божедарівської громади» (автор Тамара Загребельна, композитор та виконавець — Володимир Ярцев). До речі, під час концерту у Володимира Ярцева народились нові рядки про божедарівський край, основний лейтмотив яких — Щоб не було переводу божедарівському козачому роду. Цього від усієї душі бажаємо і ми жителям Божедарівської громади.
Зачарувала усіх персональна виставка майстрині з вишивки Ганни Афанасіївни Цибулян. В її експозиції було представлено понад 50 робіт — ікони, панно, рушники, картини. Учасники свята отримали велику насолоду від майстерності жінки, відчули її поетичну душу, любов до природи і рідної землі.
Своє вміння Ганна Афанасіївна передала дітям, онукам, правнукам. Про це проникливо розповіла на презентації робіт її донька, вчитель місцевого ліцею Ірина Василик.
Вважаю, що творчість Ганни Афанасіївни гідна того, щоб ще раз розповісти про це на сторінках газети. Найближчим часом ми це зробимо.
Дякуємо за свято усім, хто його готував. За атмосферу добра і любові, гордості за наших талановитих людей, мужніх воїнів-захисників. Процвітання Божедарівському краю, відкриття нових талантів, суспільної злагоди, поваги та довіри!
