Закінчується перший місяць весни. Не дуже він побалував теплом. Проте, хлібороби Криничанського краю уже приступили до найважливішої кампанії – весняно-польових робіт, коли, як говориться, один день рік годує.

Насамперед, перевірили стан озимих, приступили до їх підживлення. Хоча, як зазначив ветеран сільськогосподарського виробництва, голова Кам’янської районної профспілкової організації працівників АПК Віктор Стрельцов, особливо тут не розженешся. Ціни такі на добрива, що тільки тримайся. Аміачна селітра, наприклад, вартує 42 тисячі гривень за тонну. Та й ту немає де брати. Колись всіх виручав «Азот» у Кам’янському. Тепер треба десь в іншому місці шукати. А це в умовах війни дуже і дуже складно.
“Аграрії Криничанської, Божедарівської, Затишнянської громад проводять боронування площ, почали посів ячменю, гороху. Радості мало, бо ж і оптова ціна солярки кусається – 76 гривень за літр. Але вибору у хліборобів немає. Треба жити, а значить треба сіяти”, — підсумовує Віктор Васильович.
Приступили до весняно-польових робіт і у фермерському господарстві «Білосніжка». Про це розповіла нам його директорка Валентина Мирошниченко.

“Уже підживили по 50 гектарів озимих пшениці та ячменю. Насіння та пального трохи прикупили раніше. Зазвичай робимо це до початку нового року у повному обсязі. Цього разу придбали ще не все. Та роботи у цьому напрямку ведуться. На даний час обходимося власними коштами, кредитів ще не брали. Хоча домовленість з банками маємо на всякий випадок”, — розповідає Валентина Анатоліївна.

У всьому, що стосується виробничого процесу, вона покладається на свого заступника, чоловіка Юрія Григоровича та сина Тараса. Це вони, за словами Валентини Анатоліївни, днюють і ночують в полі у гарячу пору. А за професійну, відповідальну роботу керівниця «Білосніжки» вдячна механізаторам, спеціалістам-ремонтникам, які взимку добре підготували техніку, а нині включились у весняно-польові роботи. Це Олександр Недождій, Олексій Лисиця, Дмитро Журавель, Олександр Лисиця, Валентин Цибулько, Юрій Майборода. А ще – Сергію Бандурку, якого на базі можна застати тільки рано вранці. Бо ж він нині цілий день в степу, боронує ротаційною бороною посіви. А до цього сіяв ячмінь.

“У нас ніхто не спить, усі в роботі, — ділиться Валентина Анатоліївна. — Допомагаємо нашим захисникам, волонтерам. Нещодавно, наприклад, замовили для Наталії Дзюри та її команди пів тонни борошна на підприємстві Олександра Пампухи в Українці. Наше замовлення виконано — Наталія Анатоліївна вже отримала борошно”.
Наближаються великодні свята. Як завжди, господарство привітає своїх пайовиків заздалегідь, завезе їм борошно, щоб було з чого паски пекти. Валентина Анатоліївна особисто до кожного двору завітає, щоб передати таке матеріальне вітання. Це вже стало тут традицією.
” Головне – обсіятись , — каже Валентина Анатоліївна. — А там, дасть Бог, будемо з хлібом, то будемо жити…”
Галина ЛИТОВЧЕНКО