У свої 85 з лишком Олександр Олександрович Мітютько з Криничок ще вправно тримається, дай, Боже, кожному. Самостійно порається на городі, в садочку, на квітнику. А обійстя у нього немаленьке, десь 23 сотки буде.
“Раніше все встигав, — ділиться Олександр Олександрович. — А нині вже не ті сили, не той запал… — бідкається. Через вік та стан здоров’я минулого року частину городу віддав людям під люцерну”.
Олександр Олександрович без сторонньої допомоги утримує і фруктовий сад, і майже 40 кущів смородини, агрус. Залюбки порається біля виноградника та квітів — лілій, троянд, півоній.
Деяким квітучим кущам, як наприклад раннім бордовим півоніям у його квітнику, уже майже піввіку буде. Коріння порозросталося так, що в діаметрі сягає 1-1,5 метра. Тож минулого року, аби їх хоч трохи омолодити, господар проріджував кущі, розділяв на невеликі відростки. Щось продав, щось роздав.
Наприкінці зими або рано навесні, до початку сокоруху, проводить обрізку дерев і кущів. А також дезінфекцію зрізів та утилізацію матеріалу. Сухі ділянки вирізаються до здорової деревини, місця зрізів обробляються садовим варом або купоросом, а крону потрібно прорідити для кращого освітлення.
І ще одним секретом поділився садовод: зрізані гілки важливо спалювати або компостувати, щоб запобігти поширенню хвороб.
Весняний догляд за фруктовими деревами, яких у саду Олександра Олександровича 16, він розпочинає ще до розпускання бруньок: оприскує 3% розчином бордоської суміші.
У березні господар проводить огляд та очищення саду. Очищує стовбури від старої кори, моху та лишайників, використовуючи жорстку щітку. Оглядає на наявність пошкоджень морозом.
Олександр Олександрович помітив, що хвороба, коли сохнуть гілки, найчастіше трапляється на абрикосі і вишні. Тоді рятує фруктові дерева 3% розчином бордоської суміші — по гілках, пізніше 1% розчином бордоської суміші — по листю. А вже як за-цвітуть, то обприскує по цвіту хімікатами, що вбивають грибок, але не шкодять бджолам.
У садку Олександровича є два персики, минулого року ще один посадив. За спостереженнями садівника-любителя, у цих дерев проблемою є кучерявість листя. Щоб цього уникнути, він ще в зиму обробляє дерева 3% розчином бордоської суміші — по гілках. Навесні, коли повітря вже прогрілося до +5, теж проходиться цим розчином по гілках персика. Затим 1% розчином бордоської суміші — по листю.
Не менш важливим, на думку досвідченого садівника, є також захист зрізів: ті, що перевищують 2-3 см, обов’язково треба замазати садовим варом, щоб уникнути зараження грибковими захворюваннями (наприклад, цитоспорозом). А при виявленні чорних плям (цитоспороз) на корі, пошкоджені ділянки вирізають, промивають 3% залізним купоросом і замазують. При масовому всиханні проводять обприскування дерев 1% розчином бордоської рідини. Для зміцнення дерев садовод вносить фосфорно-калійні добрива або попіл.
За посушливої весни господар старається рясно полити дерева під час цвітіння (5-6 відер на доросле дерево). Затим проводить мульчування пристовбурних кіл — присипає їх соломою чи тирсою. Це допомагає зберегти вологу та стримати бур’яни.
У квітні для підживлення вносить азотні добрива — сечовину, аміачну селітру, перегній у пристовбурові кола для активного росту фруктових дерев.
Смородину і агрус Олександр Олександрович ще поки брунька не розпустилася уже обробив 3% розчином бордоської суміші. Можна замість бордоської суміші обробити кущі окропом, ділиться практичними, перевіреними на власному досвіді, порадами господар.
“Агрусу у мене всього 3 кущі. Вони не хворіють, — ділиться садівник. — Бо підібрав комплексно стійкі сорти, які не хворіють і не потребують усілякої обробки”.
У саду Олександра Мітютька є ще 20 кущів прикопного винограду. Відкривати його він буде тільки на початку квітня. Бо добре пам’ятає, як минулого року у травні через нічний заморозок майже весь виноград вимерз. Навчений на практиці, тепер Олександрович ще на зиму робить обрізку. Ту лозу, що залишається, прикриває білою мішковиною і присипає землею. А навесні її краще і легше відкопувати, адже мішковина не дає можливості пошкодити пагони і бруньки.
Відкривши, теж не поспішає підв’язувати майбутню лозу. Залишає її на землі на деякий час, поки вже точно відійдуть заморозки.
“На землі, навіть коли буде заморозок, виноградна лоза з бруньками ніколи не померзне, — розповідає. — Бо ж від землі завжди йде тепло. У винограду у вузлику є 3 бруньки. Одна — основна, а дві — допоміжні. Так от, якщо вимерзне основна брунька, то винограду у вас, вважайте, не буде. Хоча трапляються такі сорти, у яких плодоносними є усі три бруньки”.
У Олександовича раніше було понад пів сотні сортів винограду. З роками прийшов до того, що обрав сорти-улюбленці: смачні і невибагливі. Серед них «Плевел», «Аркадія», «Лора». Декілька років тому посадив ще 3 кущі безкісточкового.
Виноград обробляє 3 рази: до розпуску бруньок — 3% розчином бордоської суміші. З появою листя — 1% розчином бордоської суміші. І третя обробка тоді, коли ягоди ще маленькі, спеціальними хімікатами від найпоширеніших виноградних хвороб — Оїдіум та Мілдью. Оїдіум (справжня борошниста роса), небезпечне грибкове захворювання винограду, спричинене патогеном Oidium tuckeri. Хвороба проявляється сірувато-білим борошнистим нальотом на листі, пагонах та ягодах, спричиняючи їх деформацію, розтріскування ягід та загибель врожаю. Мілдью (несправжня борошниста роса) — теж небезпечне грибкове захворювання, яке вражає листя винограду, пагони та ягоди, особливо у вологу погоду. Проявляється жовтими «маслянистими» плямами зверху та білим нальотом знизу листка. Для боротьби використовує фунгіциди (Ридоміл Голд, Танос, бордоська суміш).
Олександр Олександрович завжди з нетерпінням чекає весну. Адже — це період, коли все оживає і відроджується. Люди теж надіються на краще, ждуть мир. З такими думками Олександрович знаходить у собі сили, щоб поратися на городі, у садку та біля квітів. Щоб вже влітку та восени радувати своїх домашніх, які приїздять на гостини до тата і дідуся, смачними фруктами і ягодами. Сподівається господар на рясний урожай цьогорік. І на такий довгожданий мир.
Олена МУШИК
