Наталя ДОЛГІХ, журналістка “НР”
Любов до рідного краю прищеплюють своїм вихованцям працівники Дружбівського сільського будинку культури Ольга Семенюк та Неля Куриляк разом із місцевою бібліотекаркою Тетяною Горб. Нещодавно жінки провели для дівчаток майстер-клас «Купальські віночки».
Спочатку, зібравшись своєю дівчачою компанією, назбирали на луках квітів. Вмостившись за столом біля Будинку культури, розіклали свої оберемки та й почали розбиратися, що яка квітка означає. Тут в нагоді стали знання старших жінок.
«Ми повідали дівчаткам багато цікавого про лікарські рослини, — розповідає Тетяна Горб. — Адже раніше у наших бабусь і дідусів не було універсальних пігулок. Головні болі, всяку неміч лікували трав’яними настоями, рани заживляли власноруч приготовленими мазями. А ліки, вони ось – під ногами: у полях, на луках, та й попід вікнами на власному обійсті вирощували».
Так за розмовами познайомили дітей із технікою плетіння і створення своїми руками головного атрибуту містичного свята літа. «Вінок» або «вінець» — давнє слово, що означає «сплетене з листя або квітів коло». Це — не лише гарна прикраса, але й, відповідно до українських традицій та звичаїв, оберіг, що наділяє своїх господарів особливими якостями. Віночок, сплетений з польових квітів, — символ кохання, щастя, молодості і вільного духу. Крім того, кожна квітка у вінку має певне значення – тож побачивши вінок, можна без слів багато дізнатися про його власницю.
Дружбівським дівчаткам дуже сподобалося плести вінки з польових квітів. Дехто з них раніше і не вмів цього робити. А вінки вийшли на славу: пишні, різнокольорові, пахучі.
Справжні польові царівни ходили того дня по селу, з радістю позували для фото. Ще й додому пішли у вінках, аби поділитися своєю радістю із батьками.
