Щоб відсвяткувати Міжнародний день піци, не обов’язково їхати до Італії, запевняють у Гуляйпільському ліцеї Затишнянської територіальної громади. Можна і у школі організувати своє свято улюбленої страви й круто провести час із друзями. Тож 9 лютого учні 3 і 4 класів творили великі кулінарні справи. Ідейною натхненницею заходу стала заступниця директора з виховної роботи Тетяна Волос, яка сама полюбляє випікати і дітей вирішила таким чином розважити.

«Чесно зізнаюся, спочатку побоювалася, що у нас нічого не вийде, думала, буде хаос: розтрушене борошно всюди і галас, — розповідає пані Тетяна. — Проте все вийшло напрочуд вдало і організовано. Ми розмістилися в актовому залі. Розподілили процеси і почали готувати. Одні з тістом працювали, інші готували начинку, дівчатка нарізали овочі і ковбаски, хлопці натирали сир. До речі, хлопці досить охоче і вміло місили і розкачували тісто».




Для дітей це був захопливий захід. Під пильним наглядом Тетяни Волос, педагога-організатора Юлії Гавриленко і психологині Анастасії Стародуб разом із класоводами Валентиною Сьомкіною і Ганною Селезньовою діти власноруч готували і випікали вироби. Натрудилися, наморилися, але зробили велику справу.


Загалом напекли понад 25 великих піц, а ще «гусенички» та «колоски» з начинкою. Тож і наїлися всі від пуза. Ще й чимало залишилося. Все це запакували у 4 ящики і передали піцу від юних кулінарів військовим. Оскільки саме у п’ятницю у Гуляйполі збирають смаколики для відправки захисникам.




«Окремо хочу подякувати батькам наших учнів, які крім виділених коштів на продукти ще й з дому передавали харчі. У нас стільки вийшло заготовок, що ми ще й заморозили дещо. Тож тепер доведеться ще якесь кулінарне шоу проводити, — радіє Тетяна Волос. — Пригадую, як свого часу ми на трудовому навчанні із задоволенням готували у шкільній їдальні. Це було дуже цікаво і незабутньо. Тому і вирішила спробувати покуховарити із своїми теперішніми учнями. Тішуся, що усім сподобалося, всі з радістю взялися за роботу, а опісля і прибрали за собою. До того ж самі наїлися і військовим привіт передали».

Наталя ДОЛГІХ, “Нові рубежі”