Юрій БАЛЮК, Криничанський селищний голова:
Останній місяць в Криничках невеличкою групою осіб значною мірою “роздмухується” ситуація навколо КП КНП “Центральна лікарня” Криничанської селищної ради. Говорять про закриття хірургічного відділення та усього медзаклду в цілому. І винуватців уже “призначено” — нинішній директор медзакладу та селищний голова.
Вся ситуація подається як загальний негатив. Мовляв, діюча влада має на меті все закрити та зруйнувати те, що створювалось і будувалось десятиліттями.
По-перше, як людина, я ні в якому разі не маю ні такого завдання, ані повноважень, а головне мети — закрити наш центральний медзаклад. Оскільки не хочу залишитися в історії нашої громади за період своєї каденції керівником, який усе позакривав, не зберіг. До того ж, я тут живу, тут живе моя сім’я, діти, мама. І всі ми, як і більшість пересічних жителів громади, користуємося послугами нашого медзакладу.
Аби розібратися у цій проблемній ситуації, що склалася, потрібно, вважаю, передусім відкинути гарячі емоції і проаналізувати ситуацію з точки зору реалій сьогодення, конкретних цифр та сучасних вимог до установ медичної галузі.
На мою думку, є два варіанти розвитку цієї ситуації. Або залишити все як є: і таким чином протриматись ще місяць, два, можливо, три, спостерігаючи бездіяльно, як все це самостійно прийде, врешті-решт, до свого логічного кінця. Або ж закласти основу для того, щоб хоча б утримати наш медзаклад: провести посильні ремонтні роботи задля утримання будівель, здійснити ремонти в коридорах, владнати проблемну ситуацію з системою протипожежної безпеки (це теж немалі кошти, близько 700 тис. грн було перераховано у 2021 році, для закриття питання скільки ж доведеться проплатити і цьогорік). Тут я навіть не веду мову про закупівлю якось дорогого сучасного медичного обладнання, якого, звичайно, потребує медзаклад і за вимогами НСЗУ, і для сучасних потреб населення. Скажу відветро, на сьогодні зробити це ми не спроможні.
Не відкрию Америки, якщо зазначу, що уже не перший рік на Дніпропетровщині (яка, до речі, потрапила в експериментальний пілотний проект) оптимізують мережу комунальних медзакладів, які мають борги із заробітної плати, комунальних послуг. І які просто не в змозі утримувати себе самостійно. Не будемо далеко ходити, до прикладу у місті Кам’янське, яке від Криничок всього у 20-ти км, 7-му міську лікарню приєднали до 8-ої. А ще не секрет, що більшість мешканців нашої громади за медичними консультаціями, кваліфікаційними послугами їдуть до міста. Бо там усе це вони здійснюють у приватних медичних центрах із сучасним медичним обладнанням. У Петриківці, до прикладу, також залишили лише один медичний Центр ПМСД, який нині очолює кваліфікований і висококласний спеціаліст, колишній лікар-травматолог Криничанської ЦРЛ С.Г.Боднар.
Нікуди не сховаєшся від сьогодення: коридори нашого КП КНП “Центральна лікарня” Криничанської селищної ради нині напівпорожні, пацієнтів обмаль. Так, до прикладу, за 9 місяців нинішнього року до хірургічного відділення за допомогою звернулося всього 359 пацієнтів. Середній відсоток виконання пролікованих випадків по хірургічному відділенню становить 48,5%, що свідчить про недостатню кількість пацієнтів та неможливість утримувати штат хірургічного відділення. Незабезпеченість заробітної плати хірургічного відділення на 2022 р. становить 4,9 млн грн.
Станом же на 1 жовтня заборгованість по заробітній платі КП КНП “Центральна лікарня” КСР складає 3 923 115,13 грн.
На сьогодні у КП КНП “Центральна лікарня” КСР працює 178 чоловік. Функціонують хірургічне, соматичне з неврологічними та терапевтичними ліжками, поліклінічне відділення з денним стаціонаром, в яке входять педіатричні, неврологічні та терапевтичні ліжка, клініко-діагностична лабораторія. Також працюють 5 сімейних лікарів, 2 лікаря-терапевта і лікар-педіатр. У склад лікарської служби також входять лікарські амбулаторії: Аулівська, Світлогірська, Семенівська, Новоселівська і Криничанська. А також фельдшерські пункти — Промінський, Український та Червоноіванівський.
За вимогами НСЗУ на 2023 рік, у медзакладі, який претендує на розвиток, ні в якому разі не може не бути пацієнтів, а також спеціалістів, фахівців. Наприклад, однією з вимог для нормального функціонування хірургічного відділення має бути сучасне медичне обладнання і чотири лікаря-хірурга. На даний момент виконати хоча б ці умови ми не в силі.
В умовах повномасштабної війни як ніколи важливо забезпечити українцям доступ до якісного та безоплатного лікування. Тож Національна служба здоров’я України (НСЗУ) розпочала процес підготовки та укладання договорів з надавачами медичних послуг на наступний 2023 рік.
Як і раніше, договір з НСЗУ зможуть укласти ті суб’єкти господарювання, які відповідають вимогам, умовам закупівлі та специфікаціям. Згідно з цим та керуючись основними державними вимогами, консультуючись з обласними медфахівцями і спеціалістами, вбачаємо найголовніше: щоб зберегти наш медзаклад, маємо прийняти рішення і піти шляхом розвитку сімейної медицини та надання якісних послуг пацієнтам фахівцями у поліклінічному відділенні. Щодо хірургічного відділення, то для людей нічого не зміниться. Ті, хто потребуватиме хірургічного втручання, матимуть змогу отримати це на платній основі, як, до речі, і раніше, у лікаря-хірурга А.Л.Мінакова.
