Дніпропетровська область,
Криничанщина
Сьогодні:
Четвер, 18 Червня

ДВІ ВІЙНИ НА ОДНУ ДОЛЮ

У дні різдвяних свят голова Криничанської ОТГ Юрій Балюк завітав до Надії Герасимівни Лавренчук, яка нині мешкає у с. Малярщина. Йому було про що поговорити з літньою жінкою. Адже  доля у неї – хоч книгу пиши. Все життя вона прожила у Дружбі, а зараз змушена проживати на території громади як внутрішньо переміщена особа.

З новорічними подарунками до Надії Герасимівни
завітав селищний голова Юрій Балюк

Народилася Надія Герасимівна у жовтні 1928 року. Другу світову війну, яка докотилася до України у 1941 році, зустріла у майже тринадцятирічному віці і пізнала всі кола пекла: окупацію, тяжку працю, смерті рідних та друзів.  Далі заміжжя, троє дітей, праця у колгоспі. Поховала чоловіка, пізніше – сина.

Але Надія Герасимівна ніколи не падала духом, завжди була сильною, вольовою, життєрадісною. Ще і дотепер жінка має гарний, сильний  голос, отож завжди поруч з нею була пісня. Часто співала вишиваючи, бо має ще й такий хист, багато років поспіль відвідувала при Дружбівській бібліотеці клуб вишивальниць «Відродження», брала участь у сільській самодіяльності. Зберуться жінки, повихваляються своїми вишитими роботами, пісню заспівають, а ритм завжди задає Герасимівна.

Надія Герасимівна з подругами по Дружбівському клубу “Відродження”

Пам’ятаю, як завітали у 2018 році до Надії Герасимівни на дев’яносторіччя. Зібралися подруги, прийшли привітати працівники старостату. А вже наступного дня поїхала жінка жити до своєї доньки у Харків, бо рідні турбувалися, що важко їй буде самій. Будинок, звісно, продали, щоб не стояв пусткою, і в ньому вже оселилася родина з дітками.

«Якби ж я знала, що так трапиться..», — часто у розпачі повторює Надія Герасимівна. А як можна було подумати, що в її життя прийде ще одна війна? Та ще й зруйнує її тодішню домівку. Бо харківська квартира доньки розбита і стала непридатна для життя. А вона стане біженкою.

Куди ж подітися? Як же було їхати в чужі краї? Тож вирішили повернутися на Криничанщину. Знайшли будиночок у Малярщині, бо на той час у Дружбі всі придатні для життя будинки були вже зайняті іншими переселенцями з Луганщини та Донеччини. Так і зимувати залишилися.

Надію Герасимівну часто провідує і завідуюча Дружбівським сільським будинком культури Ольга Семенюк

Земляки намагаються допомогти чим можуть, бо втікала родина від війни з тим, що помістилося до машини. Надія Герасимівна є активною читачкою бібліотеки, бере участь у заходах місцевого Будинку культури, відвідує церкву у с.Мирне. Навідується до неї староста Віктор Бойко. З новорічними подарунками завітав і голова ОТГ. Довго того дня розмовляли. Надія Герасимівна пообіцяла обов’язково дожити до нашої перемоги і ще заспівати Юрію Володимировичу українських пісень.

Тетяна ГОРБ, завідуюча філією «Дружбівська сільська бібліотека»