Наталя ДОЛГІХ, журналістка “НР”
14-17 вересня у місті Льєж (Бельгія) пройшов 20-й чемпіонат Європи з годзю-рю карате серед дітей, юнаків, дорослих та ветеранів. У національну збірну України увійшли і вихованці Криничанського спортивного клубу «Фортуна» — Анастасія Стародубцева, Дмитро Долгіх, Павла Заскока, Владислав Крамарь та Гліб Андреєв, яких тренує майстер спорту України міжнародного класу Андрій Савченко. Протягом року вони наполегливо боролися за право бути у складі збірної — брали призові місця на всеукраїнських змаганнях.
Разом із криничанцями на змаганнях у Бельгії побувала і журналістка «Нових рубежів». Цього разу у чемпіонаті взяли участь понад 1000 спортсменів із 15 країн. Збірна України виборола 2 золотих, 4 срібних та 14 бронзових медалей і посіла 8-му сходинку у командному заліку. Раді відзначити, що криничанці також внесли вагомий внесок у скарбничку збірної.
Так, найкращий результат показала Анастасія Стародубцева, яка здобула бронзу в особистому куміте у категорії «Мінікадети (12-13 років) жінки мінус 42 кг» та бронзу у командному куміте.
У категорії «Командне куміте діти 10-11 років» третє місце виборов і Гліб Андреєв.
А Владислав Крамарь посів третє місце у категорії «Командне куміте кадети (14-15 років)».
У напружених поєдинках у розділі «Куміте мінікадети (12-13 років) чоловіки мінус 50 кг» Дмитро Долгіх дійшов до 7-ї сходинки, а Андрій Савченко у категорії «Куміте чоловіки (18+) плюс 84 кг» зупинився на 5-ій сходинці.
За українську збірну вболівала потужна команда підтримки. На трибунах майорів наш прапор і на весь зал лунало «Слава Україні!». А онлайн-трансляцію двобоїв дивилися ті, хто вболівав за своїх вдома.
«Карате – це вид спорту мужніх людей,які мають силу духу, знають як тримати удар, падати і знову підійматися, крок за кроком йти до перемоги, – зазначив наш тренер Андрій Савченко. – Сьогоднішні змагання – це ще один крок до самовдосконалення, перевірки власних сил та можливостей, ще один спосіб довести усім, що ми — незламні».
І дійсно, українську збірну щиро вітали на цьому чемпіонаті усі учасники. У перший день змагань перед офіційним відкриттям до нас вийшов особисто привітатися мер міста Льєж Віллі Демер.
Він висловив свої захоплення і повагу українцям, подякував їм за стійкість і участь у турнірі. Фотографував наших спортсменів і вболівальників та зробив фото на згадку разом із усією збірною.
Хочу вам сказати, що за ці 8 днів, які провели у Європі, ми на власні очі переконалися, що про українців, їхню боротьбу і героїзм знають у всьому світі. До нас підходили місцеві жителі у різних містах Австрії, Німеччини, Бельгії, обіймали, віталися «Слава Україні» і навіть просили сфотографуватися. А якщо траплялися по дорозі українці, зачувши рідну мову, щиро посміхалися і по кілька разів казали «Доброго дня!».
Також українських спортсменів підтримував і Президент Федерації Джундокан України Валерій Кусій, який особисто супроводжував команду на турнірі. Разом з нами він обходив усі визначні місця Відня і Мюнхена, маючи кілька днів перепочинку в дорозі, і радів, що ця поїздка запам’ятається дітям надовго.
«Щиро дякую всім учасникам, тренерам і батькам за підтримку та допомогу, — сказав він по закінченню змагань. — Особлива подяка нашим Збройним силам України за можливість брати участь у таких турнірах. Я особисто опікуюся своїми вихованцями, які нині стоять на захисті Батьківщини, і знаю, як нелегко їм доводиться. Їхня незламність, запекла боротьба за українські землі спонукає і нас наполегливо йти до спортивних перемог».
Від себе ж хочу додати, що участь у турнірах такого рівня – це вже неабияке досягнення наших дітей. Це можливість спробувати себе у чомусь більшому. Бо цього разу суперники були підготовлені на досить високому рівні. Найбільш вдало у Бельгії виступили румуни і португальці, їхній запал і натиск просто вражав. Не менш емоційні були і вболівальники збірних на трибунах.
Як мама одного із учасників, я знаю, як важко перебороти себе, стільки волі треба зібрати в кулак, щоб вийти на двобій, як важко змовчати, коли здається, що комусь підсуджують. Переживають усі: і тренери, і діти, і батьки. Чужа країна, чужі суперники, досить сильні і витривалі, виснажливе чекання своєї категорії. Але наші криничанські хлопці і дівчата не побоялися таких серйозних суперників, вийшли на татамі і билися до останнього.
Наша команда щиро дякує тренеру Андрію Савченку та усім, хто підтримав нас і морально, і фінансово у цей нелегкий час. Окрема подяка нашим ЗСУ. Ми, як ніхто, знаємо, як нелегко їм доводиться, бо у нашій команді є діти теперішніх захисників.
Так, значна фінансова частина лягла на плечі батьків, але це було дійсно варте того, щоб взяти участь у такому міжнародному турнірі, перебороти себе і зрозуміти, де ще треба попрацювати, які недоліки усунути. Нині ж основне і найбільш хвилююче питання для нас – це місце, де можна тренуватися. І ми щиро сподіваємося, що досягнення наших дітей помітять і оцінять належним чином.
