Дніпропетровська область,
Криничанщина
Сьогодні:
Вівторок, 16 Червня

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я КРИНИЧАНЩИНИ

Відкриття перших медичних закладів у селищі Кринички пов’язане з діяльністю земства. Так в далекому 1872 році була створена Криничанська лікарська дільниця, яка на той час обслуговувала 70640 чоловік населення. До складу дільниці входила земська амбулаторія та лікарня на 25 ліжок. При лікарні було підсобне господарство, яке знаходилося через дорогу від неї, на березі Мокрої Сури. У його складі були пекарня, кухня, пральня. Опалення у лікарні було пічне, воду підвозили до медичного закладу кінним транспортом і зливали у великі бочки.

Будівля лікарні була обсаджена високими кущами бузку і навесні, зі спогадів старожилів, нагадувала справжній бузковий острів, аромат від якого розносився на всю округу.

З дореволюційного та довоєнного періодів історичних фактів про медзаклад збереглося, на жаль, обмаль. Відомо лише те, що у 1926 році лікарями працювали Махмендаров, Ю.В.Грубман, Дубосербський та п’ятеро середніх медичних працівників. Особливо запам’ятали фельдшерів Дмитра Харитоновича Черкасова та Федора Семеновича Коваленка, які прикладали чимало зусиль, проводячи щеплення населення проти таких хвороб, як віспа та малярія.

У роки Другої Світової війни під час окупації Криничок, з 16 серпня 1941 року по 27 жовтня 1943 оку в лікарні лікувалося лише цивільне населення і тяжкопоранені червоноармійці. Фашисти, впевнені у своїй швидкій перемозі, тяжкопоранених не чіпали, але й не лікували їх. За свідченнями очевидців, тоді в лікарні бракувало навіть бинтів, санітари прали їх по десятку разів. Що вже говорити про ліки: з медикаментів був лише марганець… «Це був справжній жах», — згадувала очевидець тих подій медсестричка Галина Федорівна Попруга, вона не встигла евакуюватись. Тяжкопоранених потрібно було годувати, перевдягати і криничанці ділилися усим, чим могли. Лікарка Пашенко, яка на той час працювала в лікарні, докладала максимум зусиль, аби наших земляків якнайменше потрапило на роботу до фашистської Німеччини.

Відгриміла війна. І в 1946 1 1947 роках загін медиків лікарні поповнили лікарі-фронтовики: Євгенія Пилипівна Лукашова, Іван Карпович Гаврилов, Василь Петрович Адамчук, Адріан Михайлович Одинецький та фельдшери польових шпиталів: Віра Федорівна Тупас, Дарія Ілларіонівна Щербина, Параска Архипівна Козодой та інші. На той час в лікарні уже діяли терапевтичне, хірургічне та акушерське відділення. Післявоєнні нестатки, відсутність у повній мірі ліків, медичних інструментів, транспорту тяжким тягарем лягли на плечі вчорашніх медиків-фронтовиків. До хворих вони добиралися у будь-яку погоду, нерідко доводилося за десятки кілометрів.

Лікар Євгенія ЛУКАШОВА, 1950-ті роки

Значно покращилася матеріальна база та розширились штати лікарні при головному лікарю Віктору Миколайовичу Василенку (1957 — 1958 рр), який згодом очолив Обласний онкологічний диспансер. За 1950 — 1967 роки число лікарів з вищою освітою зросло з 12 до 24, а медпрацівників з середньою освітою — з 38 до 76.

У 1965 — 1966 роках розпочалось будівництво нового корпусу райлікарні. З 1968 року вступає в дію новий корпус лікарні і вона стає багатопрофільною. Число ліжкомісць розширилось до 200. На той час лікарню очолював Євген Федорович Соченко. Тоді ж було відкрито новозбудований корпус інфекційного (боксованого) відділення. А в 1976 році ввели в експлуатацію і новозбудований лікувальний корпус терапевтичного відділення.

Лікар-хірург Тамара Кулик в операційній

20 березня 1985 року було відкрито відділення водогрязелікарні, пізніше воно реорганізоване у фізіотерапевтичне відділення. У червні 1986 році збудований корпус дитячого відділення, теж боксований.

Педіатри Тетяна ЗДОХЛЕНКО і Раїса КАКУША

Розбудова лікарні продовжувалася і надалі. За час, коли головним лікарем районного медзакладу був Василь Гаврилович Галінський (з 1982 по 1990 рр), було добудоване стоматологічне відділення, дитяча консультація, два бокси господарської служби, розпочато будівництво молочної кухні. На жаль, на цьому з ряду причин програму розбудови лікарні було звернуто.

Василь ГАЛІНСЬКИЙ — головний лікар ЦРЛ

Творцями історії медичної ланки Криничанщини були люди, віддані своїй професії, лікарі, про яких і досі кажуть: «Від Бога». На жаль, багато з них уже відійшли у вічність. Але їхні добрі справи тисячі врятованих пацієнтів згадують і сьогодні. Це Василь Володимирович Кириленко, хірург з 46-річним стажем, який 31 рік очолював хірургічне відділення; Тамара Павлівна Мороз, педіатр з 49-річним стажем, із них 31 рік очолювала педіатричне відділення. А також лікарі: офтальмолог Валентина Георгіївна Горшкова, ендокринолог Ніна Петрівна Мокієнко, отоларинголог Людмила Миколаївна Кириленко, педіатр Раїса Сергіївна Какуша, гінеколог Валентина Вікторівна Соченко, начмед, завідувач терапевтичним відділенням Тетяна Володимирівна Крамар, завідувач хірургічного відділення Леонід Олексійович Мінаков, лікар-хірург, начмед, головний лікар ЦРЛ Олександр Іванович Щербак, невропатолог Василь Гаврилович Галінський, Тетяна Олександрівна та Олег Олександрович Чепулі, Анатолій Єгорович Лісняк, Галина Адамівна Статкевич, Алій Юхимович Курбацький, Діна Миколаївна Васильєва, Олег Петрович Ткаченко, які пропрацювали понад 40 років у стінах рідної лікарні.

Лікарі Василь КИРИЛЕНКО, Володимир ДОВГАЛЮК, Олег ЧЕПУЛЬ

У Криничанській районній лікарні працювали цілі сімейні династії — Дробних, Кириленків, Здохленків, Галінських, Чепулів, Споришів, Калініних, Соченків, Довгалюків, Лаврових, Шокало та інші.

Леонід МІНАКОВ (у центрі) — завідуючий хірургічним відділенням ЦРЛ, 1992-98 р.р

На час, коли головним лікарем Криничанської райлікарні був Віктор Андрійович Коліуш, в лікарні працювало 429 медичних працівників: із них 77 лікарів, 228 — середнього персоналу, 124 — молодшого. В ЦРЛ функціонували 10 відділень. Тоді у Криничанському районі мешкало 37 тис. населення. Із них 6530 дітей до 18 років, 11162 — жителів похилого віку. За 2008 рік лікарями амбулаторної ланки було проведено 192318 прийомів, проліковано в стаціонарах — 6164 чоловік.

Працівники фізіотервпевтичного відділення ЦРЛ Т.Чепуль, В.Журба, К.Стомма, Д.Глова, О.Чехович із головним лікарем ЦРЛ В.Коліушем

Давно на заслуженому відпочинку добре відомі на Криничанщині фахівці медицини: Валентина Сергіївна та Станіслав Семенович Дробні, Тамара Олексіївна Кулик, Анатолій Іванович Ріжко, Людмила Василівна Сегеда та інші. Відрадно, що в стінах рідної лікарні і досі продовжує працювати старійшина медичної галузі, ветеран праці, лікар-гінеколог Євген Павлович Колода, лікар-невропатолог Алла Іванівна Маринич, лікар-дерматовенеролог, алерголог Людмила Семенівна Лісняк, лікар-терапевт Дмитро Веніамінович Лавров, лікар-нарколог Володимир Миколайович Костенко.

На зміну старшому поколінню в колектив медзакладу  вливаються вже діти та онуки тих, хто стояв біля джерел заснування служби охорони здоров’я. На жаль, реформування медичної галузі останніх років призвело до суттєвих змін у галузі охорони здоров’я Криничанщини.

Підготувала Олена МУШИК (за матеріалами, зібраними бібліотекарем Криничанської ЦРЛ Люсею Леонідівною Загородньою)