Галина ЛИТОВЧЕНКО, головна редакторка “НР”
ДОЛІ ЛЮДСЬКІ
Надія Олексіївна Василюк — уродженка Криничанщини. Тут, у Світлогірському, жила до 25 років. Закінчила Криничанську восьмирічку. Трудилась нянею у дитсадку, на Криничанському хлібзаводі. А потім її доля круто змінилася. Опинилась жінка у Донецькому краї, у місцях дуже гарних, мальовничих, святих. Під Святогорськом у селі Тетянівці поблизу знаменитих Святогірських храмів. Тут створила родину, народила сина, прожила 43 роки. Ціле життя. Працювала у відомому санаторії імені Артема. Полюбився жінці цей край. Здавалося, осіла тут назавжди. Бо ж і дім свій, і своє обійстя, які з любов’ю облаштували разом з чоловіком, і робота до душі.
У 2014 році обійшла їхню місцевість біда. Думали, що і у 2022-ому якось пронесе. А не пронесло. Довелось, у чому стояла, тікати від війни на землю, де народилась. Все село їхнє виїхало, рятувались, як могли.

Усе так швидко трапилось, що змогла взяти з собою тільки паспорт та код ідентифікаційний. Та 4 горішки з дерева, яке у рідному дворі росло. З надією на те, що скоро повернеться з ними додому, до хати…
Її прихистила рідня, за що літня жінка дуже вдячна. Допомогли з одягом, взуттям Петро Миколайович Дегтяр та очолюваний ним благодійний фонд «Міст Надії», ветеран педагогічної праці Микола Іванович Яковлєв, який видає гуманітарку багатодітним, малозабезпеченим, переселенцям у приміщенні колишнього райвідділу освіти. За підтримку, людяність, увагу дуже вдячна їм Надія Олексіївна.
Наче б можна спокійно жити — є дах над головою, не голодна, одягнута, взута, а душа тужить за рідною оселею. Тією, що була… Бо ж уже зруйноване обійстя, а хата згоріла. Втім, як і 80 відсотків житла у Тетянівці, мешканці якої, як і Надія покинули село, рятуючись від обстрілів окупантів.
Тож, нібито, і немає куди повертатись. Але ж там могили чоловіка, сина… і пам’ять про мирне щасливе життя. Озивається з-за кордону онучка, яка як і багато інших дітей через війну опинилась на чужині. Це якось зігріває душу — все – таки не одна на цьому світі.
Не захотіла жінка фотографуватись. А сімейні альбоми згоріли…

Із колишнього життя має жінка чотири горішки. І надію, що зможе повернутись туди, де була щасливою.