Найзапекліші бої сьогодні точаться за місто Бахмут. Саме звідти летять чорні звістки про втрати у наші домівки. 5 березня там загинув цілий танковий екіпаж 93-ої окремої механізованої бригади “Холодний Яр” — Андрій Мельник (водій-механік), Віталій Кобець (командир екіпажу, позивний “Тяпа”) та Сергій Леонтьєв (навідник).
Загинули скромні, веселі та щирі хлопці, написала прес-офіцер бригади Ірина Рибакова у Facebook: “…Наші любі хлопці відійшли у вічність. Цілий екіпаж. Такі щирі, такі веселі, скромні. Вони були чудові. Спочивайте з миром. І нехай ваші вбивці будуть прокляті і не знайдуть спокою ні за життя, ні після смерті”
І знову плаче Божедарівська громада, бо навідник Сергій ЛЕОНТЬЄВ — їхній земляк. Сергій Анатолійович народився 15 серпня 1982 року у Щорську (нині Божедарівка) Криничанського району, проживав у с. Вільне. Він був мобілізований до лав ЗСУ 12 березня 2022 року.
Його легендарну усмішку знають мільйони. Бо ці хлопці за рік пройшли такий героїчний шлях, що ними щиро пишалися не тільки побратими, земляки, а й багато-багато українців. У листопаді торік командир танкового екіпажу Віталій Кобець розповідав журналістам про бій в Ізюмському районі Харківщини, коли підбив машину росіян, а противник — його. Ось як відгукуються бійці 93-ої бригади про блискучу роботу цього: “Екіпаж був шикарний. Скільки разів вони реально допомагали нам. Завжди прикривали піхоту. Подяка величезна!!! Земля вам, хлопці, пухом! Слава Україні”.
Осиротіла мама Сергія Леонтьєва Поліна Іванівна, без чоловіка залишилася дружина Наталія.
Сьогодні жителі Божедарівської громади оплакують ще одного свого земляка — Володимира Вікторовича КОНОВЧЕНКА 19.06.1981 р. н. із села Зоря.
Він закінчив Щорську середню школу, потім Щорське СПТУ №71 (Божедарівка). Був учасником АТО. Не вагаючись став на захист Батьківщини і у 2022 році.
Здається, зовсім недавно разом з побратимами він радів передачам земляків, з трепетом приймав від них божедарівський домашній хліб. Та безжальна війна забрала життя воїна. 5 березня Володимир помер від ран у м. Кривий Ріг.
Без батька залишилося двоє синів Олександр і Дмитро 2018 та 2019 р.н., без чоловіка — дружина Алла, без сина — мама Ірина Юріївна.
Своїх воїнів-захисників оплакують всі жителі Божедарівської громади та Криничанського краю. Схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття близьким і рідним з приводу непоправної втрати.
Підготувала Наталя ДОЛГІХ
Плаче Зоря, Божедарівка плаче,
Плаче із ними весь світ.
Вчора завмерли три серця гарячі —
Гордість і слава, наш цвіт.
Ні, значно більше їх в той день не стало.
Тільки по серцю ножем
Так черконуло «УкраЇні Слава!»
І криничанський наш щем.
Так умирають прості, непримітні
Люди, що поряд жили.
Ніби прості, а скільки в них світла!
Душі за нас віддали.
Плаче Зоря, Божедарівка плаче,
Горе яке, стільки втрат!
Ви ж як те сонце усі були наче –
Воїн, вкраїнський солдат.
Як ми пишались, як вірили, хлопці,
Що дочекаємось вас…
Тільки від горя зчорніло і сонце,
Світ почорнів весь ураз.
«Слава Вкраїні!» один з вас промовив,
Зрізав життя автомат.
Гірко… Але ж… Помирають герої…
Бо за усіх нас стоять!
© Галина ЛИТОВЧЕНКО
