Батьківська спільнота, здобувачі освіти 1-11 класів, адміністрація та педагогічний колектив Криничанського ліцею №1 не вперше долучаються до збору допомоги для українських захисників. Нещодавно у закладі освіти ініціювали ще один збір для воїнів, які перебувають на лікуванні в одному з дніпровських шпиталів.
Побачивши у соцмережах заклик про допомогу для госпіталю, директорка ліцею Валентина Дмитрівна Бородай звернулася туди і розпитала, що саме потрібно. Допоміг у цьому випускник школи, лікар-травматолог Ігор Довгалюк. Після того, як колектив за свої кошти придбав футболки та спідню білизну для поранених, вирішили попросити долучитися ще й батьків школярів.
«Як завжди, батьки учнів оперативно відгукнулися на прохання дирекції, — розповіла Валентина Бородай. — Деякі класи принесли досить таки багато речей: шкарпетки, зубні пасти, щітки, мило, пральний порошок, одноразові станки для гоління, гелі для душу, миючі засоби та освіжувачі повітря, дезінфікуючі засоби для потреб лікарні».
Таким чином було сформовано понад сімдесят персональних пакетів зі спідньою білизною, засобами гігієни та дитячими малюнками. Провідати воїнів вирішили особисто.
«Ви б бачили їхні обличчя, коли ми кожному передавали пакунок, — продовжує Валентина Дмитрівна. — Я вручала, а сама ледь стримувалася, щоб не заплакати. Адже поранених нині дуже багато, вони у різному стані тяжкості. Лікарняних палат не вистачає, ліжка стоять навіть у фойє. Хлопці дякували нам за увагу. А ми їм — за наш захист!»
Дирекція Криничанського ліцею №1 щиро вдячна батькам своїх учнів за таку потужну підтримку. Дякуємо усім і ми — працівники редакції. Можливо, цей допис надто емоційний зараз. Проте я знаю, про що говорю. Нашій родині за останні півроку довелося особисто вже тричі зіткнутися із лікуванням у військових госпіталях Кропивницького, Вінниці, Немирова, Києва, Дніпра, і ми на власні очі бачили увесь цей жах. Особливо важко тим тяжкопораненим, які знаходяться за багато кілометрів від дому, самі, без допомоги. І дякувати Богу, ще є люди, які їздять по шпиталях, приносять туди смаколики, допомагають доглядати поранених. Багато розписувати не буду. Просто повірте — наша допомога завжди актуальна і важлива для таких закладів. Миру нам всім і величезна вдячність тим, хто тримає на собі українське небо такою дорогою ціною.
Наталя ДОЛГІХ, журиналістка “НР“
