Учасники театру «Діти Майбутнього» провели масштабний тур Європою для евакуйованих з України дітей. Цей харківський театр створений давно. Ще з 2014 року його учасники волонтерили, допомагали дітям-переселенцям. Поміж артистів є такі, що самі втратили дім через війну. Їх запрошує до участі в театрі керівниця проекту наша землячка Альона Ніколайчук-Ярова, яка допомагає родинам виїжджати з гарячих точок. Саме так театр розширився і з’явилася команда міжнародного туру «Повернемо дитинство в Україну».
Як розповіла художній керівник та ідейний натхненник театру «Діти майбутнього» Альона Ніколайчук-Ярова, до вторгнення театр базувався в Харкові. Уже 12 років його колектив займається волонтерською роботою, працює з дитячими будинками, інтернатами, реабілітаційними центрами, колоніями для неповнолітніх. 1 березня почали евакуацію учасників театру з Харкова, допомагали прості водії-маршрутники з Дніпра. З 17 березня почали вже возити їжу на Харківщину. Почали працювати з евакуйованими дітками. У березні-квітні були активні виступи і в метрополітені, і по бомбосховищам. Потім колектив давав концерти підтримки у госпіталях для поранених бійців.
Ілля Кисловський у квітні виїхав із Соледару, пізніше потрапив у Кам’янське та познайомився з колективом театру. Анастасія Христюк, чемпіонка України з сучасної хореографії. Вторгення застало її на Салтівці. Потім перебували 2 місяці в підвалі в районі Холодна Гора. Вона теж приєдналася до театру.
— 50 осіб-учасників театру евакуювалися в країни Європи, — розповідає Альона. — Працюємо з багатьма фондами. З дітьми з Маріуполя, Бахмута, Соледара, Херсона. Друзі з Європи стали розповідати, що у дітей дуже складний психологічний стан. Вони пам’ятають, як важко довелося вибиратися з Хар-ківщини. Наша Влада, наприклад, вибиралася з бабусею, якій прострелили ногу. Хтось повз лісами. Хтось потрапив під обстріли градами і нині після численних операцій лікується за кордоном. Дуже багато людей з нашого театру втратили домівки, когось із рідних.
Під час наших реабілітаційних проектів діти загадували бажання про мир, про воскресіння загиблих батьків, про повернення додому. Почалися дзвінки із країн Європи із запрошенням приїхати. Головна ідея фестивалю – підтримати переселенців, що проживають закордоном. Тож три десятки артистів з Харківщини, Донеччини, Миколаївщини вирушили у двотижневий тур Європою. Кажуть, розу-міють відчуття глядачів, бо ж і самі через росіян втратили свої домівки.
У турі взяли участь народний шоу-театр оригінального жанру «Діти майбутнього», фонд «Дитинство України», шоу-театр «Ексклюзіті», сімейний центр розвитку «Family Hub «Щастя тут», а також співачка GARNA.
У кожній країні ставили вистави, влаштовували шоу протягом трьох днів. Для юних глядачів також підготували різноманітні майстер-класи, відвідування мобільного планетарію, танцювальні та світлові шоу. А в Німеччині 24 лютого на роковини великої війни артисти влаштовували акцію на підтримку України навпроти російського посольства. З прапорами вийшли на вулицю і закликали усіх об’єднатися заради перемоги.
Діти продемонстрували композицію «Серце світу б’ється за Україну». Це була дуже життєва постановка про дітей, які залишилися сиротами, про хлопчика, що вийшов пограти в футбол і був тяжко поранений градами, і вижив після 7 операцій в Німеччині, про дівчину, яку згвалтував російський солдат, про маму, яка чекає сина, про доньку, у якої тато на війні, про жителів Харкова, Соледара, Бахмута, які залишилися без дому. Про це розповідали Богдан Капон, Діма Калюжний, Настя Кодак, Ксюша Харченко, Олена Подшивалова Анна Олинець, які, власне, і пережили ці події.
Наприклад, у Словаччині на один із концертів прийшло з півтисячі евакуйованих школярів та дітлахів. З жовто-блакитними кульками на сцену з глядацької зали піднялися діти чи не з кожного регіону України. А актори переконували їх, що за них не забули, що їх чекає Україна.
Гостями фестивалю закордоном стали понад 9 тисяч людей. В основнуму родини з дітьми, які тікали від війни.
Артисти вже повернулися до України. Вони підтримали своїх співвітчизників, а світові нагадали про війну. Тож кажуть, досягли своєї мети. За два тижні об’їздили Польщу, Словаччину та Німеччину. Разом з дітьми-біженцями артисти самі намагалися забути хоча б на мить звуки сирен та вибухів.
Дуже популярний був розважальний номер із голубами від Діми Лі з Харкова.
— Це свого роду психологічна терапія. Жовто-сині голуби – це символи української перемоги, — розповів Дмитро. — До війни я був аніматором, розважав дітей на святах. А коли почалося повномасштабне вторгнення, мене запросили хлопці із фонду «Дитинство України». І ми стали їздити по бомбосховищах, щоб знову розважати дітей. Спочатку в метро, потім в укриттях по школах. Ми влаштовували виступи аніматорів. А також з голубами, годували їх. Це схоже на контактний зоопарк. Діти дуже люблять таке.
Участь у турі взяла і наша юна волонтерка із Світлогірського Вікторія Паїм. Дівчинка розповіла про свою волонтерську роботу. Як вона увесь цей рік допомагає готувати їжу для військових: ліпить вареники, пече пироги, варить борщі разом з дорослими. Як разом із Наталею Дзюрою та командою «Крейзі вумен» направляють це військовим під Бахмут, Соледар, Ізюм, Миколаїв, а також в деокуповані населені пункти.
Одразу по приїзду колектив театру побував у студії «1+1» у Києві, де детально розповів про свій тур. Тут у студії відомого телеканалу їх вітали представники реєстру рекордів. Вони зазначили, що з початку війни Національний реєстр рекордів фіксує збільшення кількості рекордів патріотичної тематики. Українці на весь голос заявляють про себе, про непереможність своєї нації. Цей рекорд продемонстрував неймовірну єдність і прагнення до перемоги.
Тож було зафіксовано «Найбільшу кількість заходів міжнародного волонтерського туру для підтримки постраждалих та евакуйованих дітей в Україні під назвою «Повернемо дитинство в Україну». Це спільна заслуга всіх учасників туру. Сертифікат вручили художньому керівнику театру Альоні Ніколайчук-Яровій. Вона зазначила, що артисти присвячують цей рекорд незламній Україні.
Наталя ДОЛГІХ, журналістка “НР”
