Три місяці минуло відтоді, як Оксану Володимирівну Безпалу було призначено старостою Биківського старостинського округу. Вона народилась у Водяному. Тут промайнули її дитинство та юність. Звідси родом і її батьки. Мама Лідія Миколаївна Загребельна нині на пенсії. Свого часу жінка трудилася бухгалтером в колгоспі «Аврора». Тато Володимир Олександрович шоферував спочатку у господарстві, а згодом на підстанції.
Батьки завжди підтримували доньку. Їх підтримка особливо потрібна Оксані нині. Бо з призначенням на відповідальну посаду у жінки значно додалося і обов’язків, і відповідальності. А відтак поменшало часу на родину. Та, дякувати Богу, батьки взяли на себе догляд за її дворічним сином, їх онучком Артемчиком. І чоловік Віталій Володимирович, який працює водієм на підстанції, теж розуміє дружину і допомагає їй в усьому.
До цього майже 5 років жінка завідувала Биківською сільською бібліотекою. У 2005-му вона закінчила агроуніверситет у Дніпрі, але за спеціальністю, на жаль, попрацювати не вдалося.
Допитлива, комунікабельна, людяна — так про неї відгукуються односельці. Керівник Божедарівської територіальної громади Володимир Дерко переконаний, що вона з усім упорається, не підведе.
Поки що О.В.Безпала займається упорядкуванням документації. За допомогою та консультаціями з усіх незрозумілих питань звертається до секретаря Божедарівської селищної ради Т.О. Кирси та колишнього секретаря Биківської сільради Л.Г. Говорухи, яка нині завідує Водянським сільським клубом (де, до речі, і працювала раніше). Оксана Володимирівна співпрацює з інспектором з надзвичайних ситуацій, цивільної безпеки, мобілізаційної роботи та реєстрації місця проживання Вітою Іванівною Чечель. При потребі завжди отримує роз’яснення й від Божедарівського селищного голови.
До Биківського старостату входить три села: Бикове, Водяне і Василівка. Це понад 600 жителів. Оксана Володимирівна розуміє, що відтепер саме вона має бути в курсі, як і чим живе кожен житель старостату, з якими проблемами стикається, де і кому треба підсобити, а кого і проконтролювати.
Найбільшими проблемами нині є дороги і автосполучення. Зрозуміло, що на дороги потрібні кошти, і немалі. А от питання сполучення з райцентром, Божедарівкою, навколишніми селами необхідно вирішувати якнайшвидше. Оскільки маршрутка курсує лише раз на тиждень, у п’ятницю. Люди не можуть ні до лікарні добратися, а ні до аптеки.
Хоч у Биковому і є приміщення фельдшерського пункту, та, як розповіла Оксана Володимирівна, сімейний лікар К.І.Степаненко приїздить сюди декілька разів на тиждень аж з Адамівки. Щоправда, з початку року Катерина Іванівна більшість пацієнтів консультує у телефонному режимі.
Одне радує, що увечері всі сільські вулиці освітлені. Також розраду молодь і люди старшого віку знаходять у Водянському сільському клубі. Щосуботи тут для молоді демонструють пізнавальні та художні фільми. Для дітей працюють гуртки, для жінок — клуб за інтересами «Жіноча скарбничка». Кожне засідання клубу його керівник Лариса Геннадіївна розпочинає з якогось невеличкого цікавого оповідання. У процесі обговорення жінки в’яжуть спицями та гачком. Діляться кулінарними рецептами. А ще наболілим. А також приємними життєвими моментами.
Як кажуть у народі, «Гуртом і батька легше бити». Тож і Оксана Володимирівна розраховує на розуміння та підтримку місцевих фермерів — Андрія Івановича Чайки, Людмили Миколаївни Горбатько, Володимира Станіславовича Дробного, Олени Анатоліївни Прядки, Миколи Леонідовича Бобришова. А також депутата, директора Биківського НВК Марини Миколаївни Алтухової, підприємця Віти Петрівни Стецик та інших.
Олена ЄВСТІГНЄЄВА
