Ще до війни ми, жителі вулиць Тополина та Лугова, що у Сухому Хуторі, були з вуличним освітленням. Та десь напередодні повномасштабного вторгнення раптово зникли два прольоти вуличного кабеля. І люди опинилися у вечірній суцільній темряві. Спочатку, зрозуміло, питання було не на часі. Бо ж у темряві сиділа вся країна. Але поступово вуличне освітлення, де воно було, почали вмикати. Десь його відновлювали. Ми теж не раз інформували колишнє керівництво старостату про нашу проблему.
Адже більшість жителів, що мешкають на цих вулицях, пенсіонери, люди похилого віку, сини та онуки яких з перших днів війни стали на захист своєї країни, своїх міст і сіл, своїх родин. І щоб навідати стареньких доводилось після роботи, вечорами долати немалу відстань у темряві. Знаючи, що навкруги вештаються і лисиці, і вовки, і навіть дикі кабани трапляються.
Тож ми були вимушені звернутися за допомогою і підтримкою уже напряму безпосередньо до Криничанського селищного голови Юрія Балюка. Гуртом написали листа і відвезли його в приймальню до голови.
Зі своєю проблемою звернулись 13 жовтня. А вже за три дні, 16 жовтня, вуличне освітлення на наших вулицях Луговій та Тополиній було відновлене.
Загалом проведено реконструкцію 1000 метрів ліній електропередач. 15 ліхтарів знову освітлюють шлях для жителів села Сухий Хутір. І від цього стало світло не лише на вулицях, а й на душі.
Людмила ХОМЕНКО, дружина учасника бойових дій; Раїса ХОМЕНКО, мама учасника бойових дій; Олена ХОМЕНКО, донька учасника бойових дій; Микола ШТЕЙ; Параска ГРИШКО (с. Сухий Хутір)
