Олена МУШИК, журналістка “НР”
Куди б і коли не прямував своєю автівкою староста Дружбівського старостинського округу Криничанської селищної ради Віктор Васильович Бойко, завжди і скрізь привітно вітається з усіма місцевими: людьми поважного віку, молоддю. Щиро цікавиться, як у кого справи, як вирішуються проблемні питання, чи не треба у чомусь допомогти. Старосту тут добре знають і поважають, підтримують усі добрі справи і починання.
У Дружбі Віктор Васильович з родиною вже 40 років. Спочатку тут вчителював, затим був директором місцевої школи. Тож добре знає усих людей. І вони знають його. Пізніше, коли тривалий час очолював Криничанське відділення “ПриватБанку”, і тут зарекомендував себе людиною слова і діла. Досвід, знання та численні знайомства колишнього державного службовця та банкіра тепер часто стають в нагоді. Нелегко чималу територію старостинського округу (у складі якого 8 сіл) тримати у порядку. Віктор Васильович старається.
Стрижневим питанням, яким щоденно переймається староста, є дорога на Червоний Став, невеличке село, неподалік Дружби. Донедавна тут не було ніякого дорожнього покриття, лише грунтівка. Ранньою весною та восени тут не можливо було ні пройти, ні проїхати. Було й таке, що в період рясних дощів сільчани не мали можливості по-людськи навіть в останню дорогу провести рідних, односельців. Оскільки до кладовища просто не можна було дістатися. До речі, Червоний Став залишалось єдиним селом у Дружбівському старостинському окрузі, де не було під’їзду до кладовища.
Тепер дорога до кладовища вже зроблена, за що люди дуже вдячні старості. А він зазначає, що це спільна робота Криничанського селищного голови Юрія Балюка, депутата селищної ради, керівника ПП «Прогрес» Володимира Регера і його, як старости. За сприяння селищного голови до Червоного Ставу було завезено 160 тон відсіву.
— Питання доріг на постійному контролі Криничанського селищного голови, — зазначає Віктор Васильович Бойко. — Впевнений, що за його підтримки скоро ми поставимо крапку у вирішенні довготривалої проблеми з дорожнім покриттям у селі Червоний Став. І люди, зрештою, будуть з дорогою. Розумію, що Юрію Володимировичу випала нелегка доля керувати громадою у час війни. Коли і можливості обмежені, і з фінансуванням не все так, як хотілося б. Адже усе передусім спрямовується на нашу армію і перемогу. Та, незважаючи ні на що, Криничанський селищний голова показав себе як грамотний керівник. Так, до прикладу, лише по Дружбівському старостаті для ЗСУ придбано 5 автомобілів. Цьому посприяли керівники місцевих агроформувань — Володимир Регер, Андрій Гавриленко, Олег Ткаченко та інші.
Віктор Васильович вдячний за плідну співпрацю і розуміння Володимиру Регеру. Він є гідним продовжувачем справи свого діда — Володимира Андрійовича Лижника, який фактично побудував Дружбу: газифікував село, провів водопровід, звів будинки тут та у навколишніх селах. Його онук Володимир Регер завжди перший у допомозі старостату з вирішення будь-яких питань. І передусім, у допомозі ЗСУ.
На моє запитання, як і чим нині живуть у Дружбівській громаді, староста відповів:
— Щодня ми вирішуємо важливі питання місцевого значення. І щодня допомагаємо ЗСУ.
