На останніх місцевих виборах Криничанським селищним головою обрано Юрія Балюка. Про проблеми, шляхи їх вирішення, перспективи розвитку ОТГ наша розмова з Юрієм Володимировичем.
— Найперше хочемо ще раз привітати вас з перемогою, побажати успіхів у нелегкій праці на ниві місцевого самоврядування у непростий час децентралізаційних реформ. Юрію Володимировичу, розкажіть трошки про себе.
— Народився я у 1975 році в Апостолово. Згодом родина переїхала у Кринички. Вчився у місцевій школі. У 1992 році вступив до Української академії внутрішніх справ у Києві. Закінчивши навчання, розпочав працювати у правоохоронних органах у Криничках. Згодом у Службі безпеки України у Дніпропетровську. У 2007 р. звільнився. З цього часу по 2017- трудився у комерційних структурах на керівних посадах їхніх служб безпеки. Працював у Криничанській селищній раді, з грудня 2019 року по грудень 2020-го — головою Криничанської районної державної адміністрації.
— Юрію Володимировичу, не страшно було, як кажуть, встрявати у бійку? Якою виявилась реальність?
— Щодо нової посади, то із самого початку був готовий до труднощів. Їх, скажу відверто, виявилось набагато більше, ніж очікував. І на це є різні причини. Насамперед, це пов’язано із кардинальними змінами структури апарату ради, зростанням обсягу робіт і асигнувань на їхнє фінансування (адже до Криничанської ОТГ влились Аулівська селищна, Промінська, Світлогірська, Семенівська, Новоселівська, Червоноіванівська сільські ради), проведенням реєстраційних дій у зв’язку із створенням п’яти юридичних осіб публічного права тощо. З цим пов’язані і затримки із виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери у січні, і затримки з укладанням договорів на постачання газу, що не могло не викликати невдоволення жителів громади.
Вирішували також питання кадрів селищної ради. Хоч у людей і були певні побоювання, 98% працівників залишилось на місцях. На сьогодні майже скрізь (крім Червоноіванівського старостинського округу) призначено старост. Щодо останнього, то я старався підійти до цього виважено, підбираючи на ці посади людей знаючих і авторитетних.
— На що у першу чергу будете спрямовувати зусилля?
— На мою думку, основними напрямками повинні бути соціальна сфера та благоустрій. І найперше — поліпшення якості медичних послуг у сільській місцевості. З цією метою плануємо у найближчому майбутньому на рівні громади об’єднати первинну і вторинну ланки охорони здоров’я. Сьогодні, аби уникнути відтоку молодих лікарів у Криничанській лікарні, селищна рада знайшла можливість виділити закладу 1,5 млн грн. Ну, не може лікар-початківець одержувати на руки 3,5 тис. грн зарплати. Уточню: виділені кошти — лише для підтримки лікарів. А щоб підтримати всіх працівників, треба хоча б 6 млн грн. Взяти їх немає де. Щоб, наприклад, збалансувати бюджет (дефіцит становив майже 33 млн грн), ми прибрали всі премії працівникам апарату селищної ради, урізали витрати, де тільки можна.
Працюємо над вирішенням питань щодо обладнання протипожежної сигналізації у закладах освіти, центральній лікарні. Займаємося питанням ремонту дитсадка «Вишенька».
Щодо благоустрою, то, найперше, з чого почали — це з інвентаризації всього наявного майна. Наступним кроком після інвентаризації буде оформлення документації. І лише після цього можна буде говорити про можливість ремонтів, будівництв нових об’єктів, здачу в оренду майна з метою отримання додаткових надходжень до бюджету громади.
Проблемним є і питання вивезення сміття. З приєднанням аулівської території воно ще більше поглибилось. Аулівське комунальне господарство накопичило чималі борги та фактично є недієздатним. Плануємо розвивати надання послуг з вивезення сміття на базі КП «Добробут». А поки що ведемо перемовини з комунальними службами Кам’янського, щоб з їх допомогою хоч тимчасово рятувати селище від сміття. Ситуацію ускладнює ще й те, що ауляни не привчені платити за вивезення сміття. Потрібно проводити відповідну роботу з населенням і новому старості, і депутатам.
Складна ситуація і по дорогах. Щоб їх ремонтувати, необхідні кошти, а їх катастрофічно не вистачає.
— І що робити?
— Вчитись їх заробляти. Без цього не буде руху вперед. Громада повинна заробляти кошти. Є багато шляхів їх надходжень. Необхідно, в першу чергу, провести інвентаризацію землі, провести її грошову оцінку. Щоб мінімізувати корупційну складову у виділенні землі і збільшити надходження до бюджету, плануємо вдатись до продажу її на аукціонах.
Необхідно переглянути вид призначення землі, домогтись, щоб комерційні структури, які на ній розташовані, і податки платили відповідні, а не те, що крізь пальці протече. Чого гріха таїти, є й такі підприємці, які роками не платять в бюджет ні копійки. І все це сходить з рук. Настав час системно зайнятися цим питанням, можливо навіть розпочати судові справи. Всі повинні бути рівні перед законом.
Або взяти, наприклад, КП «Добробут». На даний час воно є дотаційним. Люди стараються, працюють совісно у будь-яку пору року. Колективу треба допомогти технікою. У нас є два трактори Bob Cat, але обидва неробочі. Один будемо ремонтувати, стосовно іншого вирішується питання щодо можливої його реалізації. На виручені кошти плануємо купити для комунального підприємства трактор, інвентар до нього. Щоб не з садовим візочком мали справу добробутівці, а з нормальною технікою. З допомогою якої могли б не тільки територію райцентру обслуговувати, а й надавати платні послуги населенню.
Сьогодні наша територія страждає від безробіття. Щоб створити нові робочі місця, необхідне виробництво. При спілкуванні з підприємцями, які мають бажання інвестувати в громаду, з’ясовується, що відсутні землі для розміщення виробничих об’єктів. Парадокс. Ось чому, вважаю, необхідно розпочинати з ревізії і майна, і землі.
— Буде важко…
— А як не робити, то ще важче буде. Тому треба працювати, щоб виправдати довіру людей. Вони чекають змін на краще і у питаннях благоустрою, і у питаннях поліпшення якості медичних послуг, і у питаннях ремонту доріг. Ні я, ні депутатський корпус, ні працівники усіх структур селищної ради не мають права підвести своїх земляків.
Розмову вела Галина ЛИТОВЧЕНКО
