Наталя ДОЛГІХ, журналістка “НР”
І знову наші діти допомагають українським воїнам тримати небо над нами. Нарівні з дорослими беруть участь у волонтерських акціях: печуть, варять, продають саморобки, несуть власні заощадження, а часом наважуються на досить несподівані кроки. Так, минулого тижня 9-річна криничанка Ніка Ісканіна вирішила обрізати своє довге і пишне волосся, щоб на виручені кошти закупити матеріал для виготовлення маскувальних сіток.
Мама дівчинки Валентина — відома у Криничках та за їх межами волонтерка. За фахом вона – психолог, нині працює у Дніпропетровському обласному центрі соціальних служб. З перших днів повномасштабного вторгнення Валя Ісканіна організувала у місцевому Будинку культури людей, аби плести кікімори для військових та маскувальні сітки для облаштування блокпостів. Щодня працівниці клубу разом із небайдужими односельчанками виконують цю клопітку роботу.
Зараз уже вийшли на новий рівень виготовлення масксіток. Закуповують сітки і зелену тканину спанбонд, нарізають її і вплітають у вічка. Така сітка виходить досить легка і колір підходить.
Збір на матеріали Валентина також веде сама. Багато друзів, земляків відгукуються на прохання допомогти, але цього недостатньо, запаси швидко закінчуються, а замовлення від військових надходять постійно.
«Буває таке, — розповідає волонтерка, — що є черга на 5-8 сіток вперед. Тож організовую збори, пишу листи-прохання, чекаю тижнями. Але, дякувати Богу, є люди, які не відмовляють. Ось і цього разу сітки-основу спільними зусиллями придбали, а на тканину вже й не вистачило. Дівчата з клубу дзвонять, ледь не плачуть: Валю, що робити? Вже нема тканини! Я така сиджу та й кажу доньці: «Пам’ятаєш, ти хотіла обрізати коси? То, може, настав час? Заодно і ЗСУ допоможеш!»
На мамину пропозицію донька Ніка одразу погодилася. Можливість допомогти захисникам у такий спосіб її зацікавила, ба навіть більше: можна сказати, окрилила. Того ж дня мама Валя почала шукати в мережі інтернет охочих придбати волосся. Відгукнулася пані Оксана з Одеси і запропонувала на вибір перукарні, які візьмуться за цю справу. Разом з донькою Валентина вирушила у салон-перукарню у м. Кам’янське.
Там і залишила Ніка свою русяву косу, натомість безкоштовно отримала шикарну зачіску від професійного майстра. Волосся ж поїхало в Одесу, а наступного дня дівчата отримали за нього 5 тисяч гривень.
«Розуміючи всю серйозність намірів дитини, я вирішила, що буде справедливо одну тисячу гривень витратити на неї, її бажання, — розповіла мама Ніки. — Тож ми поїхали в магазин, купили для доні кілька нових пляттячок, погуляли в міському парку, поїли морозива, зайшли у кафе, словом, відпочили, як схотіли!»
Решту грошей дівчата спрямували на добру справу: 4 тисячі гривень пішло на придбання 300-метрового рулону тканини (спанбонд).
Сітку-основу напередодні допомогли придбати небайдужі земляки. Павло Сегаль-Лестеров (ФГ «Подоляночка») перерахував 9 тис. грн. А випускники 1995 року Євген Шаповалов разом із Оксаною Крутіковою і Вікторією Троценко організували збір коштів серед своїх знайомих та однокласників. До них долучилися і ті жінки, які самі ж постійно плетуть маскувальні сітки. Гуртом дозбирали ще 6300 грн і замовили 3 сітки розміром 5 х10 м.
«Таких розмірів ми ще не плели, — зазначає Валентина. — Дякую усім за активну допомогу: і тим, хто перераховував кошти, і дівчатам з будинку культури, садочків та дівчаткам-пенсіонеркам, які знаходять час та власні ресурси допомагати нашим захисникам. Без вас сітки самі б не сплелися і не придбалися».
А нова зачіска дуже личить маленькій волонтерці. І, звісно, подобається. Ось уже кілька тижнів Ніка із захватом проводить долонькою по волоссю. На наше запитання, чи не шкодує, усміхаючись відповідає: «Нітрошечки! Я ж для захисту від ворога це зробила, ще й стильна така стала. А волосся знов відросте».
Ця дитяча історія має своє продовження. Двоє Нікиних однолітків — Вова і Рома Масалітіни з Криничок – збирали гроші на футбольний м’яч, а потім також передали свої 500 гривень на сітку-основу для кікімор. Ще й допомагати ходять у Будинок культури, розпускають мішковину для плетіння кікімор.
Дякуємо вам, діти! І батькам щира вдячність за виховання. Такі благородні дитячі вчинки ще раз доводять, що наші діти хочуть жити у вільній і мирній Україні. І допоки дорослі включають режим схованого равлика, діють діти!
Тож, шановні земляки, приєднуйтеся до волонтерського руху нашої громади! Допомагайте плести маскувальні сітки, кікімори. Хлопці на нас сподіваються і чекають зворотнього зв’язку.
