Наталя ДОЛГІХ, журналістка “НР”
Знаєте скільки сіток вже сплетено у Криничанському Будинку культури від початку повномасштабного російського вторгнення? Станом на 17 серпня 2023 року руками небайдужих криничанців виготовлено 119 кікімор та 68 великих маскувальних сіток.
«У нас нині цілі черги на маскувальні сітки, — розповідає Валентина Ісканіна, яка організовує цю роботу, замовляє матеріали (тканину, сітку-основу) та шукає кошти на них. — Маємо багато замовлень від захисників. Тому й просимо усіх долучатися до цього процесу, бо рук зараз не вистачає. Приходьте всі: хто вміє, хто не вміє — ми навчимо!»
Відрадно, що спільними зусиллями вдається зібрати потрібні матеріали. Ось, наприклад, нещодавно разом із Валею ми оголосили збір на тканину у соцмережах. І вже за 4-5 годин назбирали потрібну суму і закрили питання. Є у нас родина Зозуляків, які постійно передають таку потрібну річ, як мішковина.
Її розпускають на ниточки і вже потім з них плетуть маскувальні кікімори.
Протягом весни-літа у Будинку культури щодня трудяться Антоніна Листопад, Тетяна Носова, Надія Семещук, Ніна Мирошниченко, Таїсія Щур, Віра Цаберяба, Віра Мирошниченко.
Часом до них приєднуються й інші жителі Криничок, на канікулах і школярі забігають підсобити. А цього тижня тут закипіла робота на повні оберти. Бо свою допомогу запропонували педагоги Криничанського ліцею № 1.
«Уявляєте, понад два десятки пар робочих рук додалося! — радіє Антоніна Листопад. — Ми навіть спочатку захвилювалися, що нам не вистачить матеріалів – так швидко дівчата працюють. Але Валя Ісканіна пообіцяла, що матеріали обов’язково будуть, аби тільки рук вистачало. Тож довезуть нам ще кілька рулонів спанбонда, і на вихідні буде ще плюс 2-3 сітки».
У свою чергу військові не перестають дякувати криничанцям за допомогу. Зокрема, нещодавно Валентині прийшов лист від воїнів 43-ї Окремої механізованої бригади: «Зараз воюємо на Харківщині. Наші дорогенькі дівчатка! Берегині! Дякуємо вам за вашу роботу, допомогу, підтримку. Сітки, що ви плетете, необхідні нам для маскування озброєння, військової техніки та споруд, аби прикритися від різних методів розвідки противника. Надалі є необхідність у сітках в осінніх кольорах. Цінуємо все, що ви робите для нас. У свою чергу робимо все можливе і неможливе для наближення нашої перемоги. Цінуємо вашу допомогу і бажаємо нам миру!» Ще й фото із сітками додали.
Хіба можна читати такі листи без сліз? Хіба можна після цього припиняти допомагати? Відповідь очевидна. Тож вкотре дякуємо усім колективам, які допомагають створювати маскування для наших захисників. Це працівники криничанських дитячих садків «Сонечко» і «Вишенька», ліцеїв № 1 і № 2, Центру учнівської молоді, Будинку культури, газового господарства та ін. Кожен із нас робить свій вклад у перемогу.
