Думаєте, отримати диплом повелителя стихій можна лише на магічних курсах? Тоді ви не вчилися в українських професійних училищах, ліцеях і центрах, стверджують у Міністерстві освіти і науки України. Саме в цих закладах навчають тих, хто зводитиме нові житлові квартали у Волновасі, створюватиме дизайнерські інтер’єри у квартирах Лисичанська й озеленюватиме відбудовану Бучу.
Про престижність робітничих спеціальностей, руйнування стереотипів щодо «жіночих» або «чоловічих» професій, сучасну програму навчання «Новим рубежам» розповідає генеральна директорка директорату професійної освіти у Міністерстві освіти і науки України Ірина ШУМІК:
Більшість підлітків націлені на вступ до вишу — це вважається престижнішим і начебто дає більше кар’єрних можливостей, в той час як профтех в уявленні молоді переважно запасний варіант. Згідно зі статистикою, лише 20% випускників українських шкіл вступають до профтехів. Це дуже мало: для порівняння, в європейських країнах цей показник досягає 70%.
Вже декілька років поспіль Міністерство освіти і науки займається реформуванням професійної освіти, щоб не тільки зробити її ефективною для бізнесу та економіки країни, але а й підвищити її популярність серед молоді – цілком змінити ставлення до робітничих професій.
Ми визначили два ключові фактори, які зумовлюють низьку популярність професійної освіти — це стереотипи і обмежене уявлення про можливості і різноманіття робітничих професій. Стереотипи формують негативне ставлення молоді до профтеху: в результаті вони не розглядають цей варіант попри хист та щиру цікавість до професії. Або ж просто не знають, що круті барбери, талановиті дизайнери та ювеліри починають свій кар’єрний шлях саме з професійно-технічної освіти. Тож, ми зрозуміли, що діяти потрібно в таких напрямах, як зміна іміджу профосвіти та профорієнтація.
Звичайно, не менш важливими є інші зміни, як от створення нових моделей управління та фінансування професійною освітою, модернізація її змісту, тобто максимальне наближення навичок та вмінь, які отримують учні, до потреб ринку праці, а також міжнародних стандартів. Також ми намагаємось розвивати напрям державно-приватного партнерства – співпрацю профтехів з бізнесом, наприклад через інструмент дуальної освіти. Для законодавчого закріплення ключових наших цілей у 2020 році Колегія МОН схвалила Стратегію розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року. Ідеї, закладені в Стратегії, деталізують завдання Концепції реформи «Сучасна професійно-технічна освіта» на період до 2027 року. Також 30 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти». Така підтримка реформи на національному рівні суттєво розширює горизонти для модернізації професійно-технічної освіти.
Однак, одним із центральних завдань все ж залишається популяризація навчання в закладах професійної освіти. Цьогорічна вступна компанія матиме особливу комунікацію — ми будемо більше розказувати про інновації в галузі, особливості важливих, наразі для країни, але не дуже популярних робітничих професій, кар’єрні можливості. Зовсім скоро плануємо запустити масштабну іміджеву комунікаційну кампанію, яка розповість, якою крутою та перспективною, особливо у воєнний час, є професійна освіта. Поготів сьогодні профтехосвіта максимально відкрита для нових вступників та надає чимало переваг. Зокрема, студенти можуть навчатись безоплатно і отримувати стипендію у розмірі 1250 грн. За наявності загальної середньої освіти навчання триває близько 1 року, що гарантує швидкий вихід на ринок праці. Крім того, студенти звільняються від мобілізації.
Не менш цілісно ми займаємось зміною підходу до профорієнтації у школах та профтехах. У 2020 Міністерство освіти і науки розробили рамковий документ «Профорієнтація у Новій українській школі». Якщо раніше курси з вибору професії проводилися тільки для учнів 10-11 класів, то тепер знайомство дітей з різноманіттям варіантів на ринку праці починається з 3-4 класу. У сучасну програму входять повноцінні довготривалі активності: розвивальні ігри, квести, майстер-класи, інтерактивні уроки. Це не просто дозволяє більше дізнатись про різноманітні професії, а й допомагає дітям відкривати в собі нові таланти, виявляти схильність до певної діяльності і в майбутньому — повноцінно реалізуватися в улюбленій справі.
Звісно ж, не забуваємо руйнувати стереотипи щодо «жіночих» або «чоловічих» професій. На щастя, в профтехах таких позитивних прикладів чимало. Торік ми навіть запустили проєкт “Girls days” – серію вебінарів про популяризацію принципів гендерної рівності.
Провівши дослідження ставлення українського суспільства до професійної освіти ми визначили, що батьки грають дуже важливу, майже визначальну роль при виборі дитиною майбутньої професії. Саме тому ми спрямовуємо значну частину комунікації на них. До речі, ми розпочали це робити ще під час минулорічної вступної кампанії: запустили серію з 5 роликів з психологом про профорієнтацію для батьків вступників. У відео пояснюється, як обирає професію сучасне покоління – зумери, як і коли потрібно з ними говорити про майбутній вибір.
Я вірю, що в наступні кілька років ми цілком змінимо ставлення до профтеху українців. Бо хто буде відбудовувати цю країну, як не люди робітничих професій? Будувати сучасні споруди в Ірпіні, проводити воду в Лисичанськ та майструвати нові меблі для домівок в Маріуполі? Ми хочемо, щоб більше людей знали, що зварювальник може заробляти 25 тис. гривень, після 3 років навчання автослюсар відкрити власне СТО, а професія “Машиніст-тракторист” – це не “прийшлось”, а “захотів”.
Підготувала Наталя ДОЛГІХ
У публікації використано знімки із Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine
