Наталя ДОЛГІХ, журналістка “Нових рубежів”
Міністерство цифрової трансформації функціонує в Україні з осені 2019 року. Його команда взяла на себе зобов’язання відцифрувати всі державні адміністративні послуги, які можна легко отримувати онлайн («Держава у смартфоні»). Паралельно з цим Мінцифри активно залучає населення до програми розвитку цифрових навичок на основі онлайн-платформи, де розміщені безкоштовні курси з цифрової грамотності, і офлайн-складової — мережі партнерських хабів цифрової освіти по всій країні, де можна отримати доступ до інтернету та цифрових гаджетів. А ще у міністерстві планують до 2024 року забезпечити 95% населення, соціальних об’єктів і головних автошляхів покриттям швидкісним інтернетом. Як одночасно справляються з усіма цими завданнями, розповів заступник міністра Олександр Шелест. Зустріч відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку.
Олександр Шелест відповідає за забезпечення доступу до швидкісного інтернету і загалом якісного зв’язку всіх громадян України. Однозначно це ключова мета, за допомогою якої можна досягнути «Держави у смартфоні». Бо якщо буде смартфон, але в ньому не буде інтернету, то очевидно, що ніщо не працюватиме.
«Забезпечення мобільним інтернетом – це не єдина наша мета, — розповідає Олександр Шелест. — Ставимо собі за мету покриття не лише мобільним інтернетом, але й фіксованим. При цьому є ще один аспект, який ми обов’язково виділяємо, — це забезпечення доступності онлайнпослуг для осіб з інвалідністю, тобто безбар’єрність».
На сьогодні Міністерство працює над основним таким проектом, як реалізація «Інтернет-субвенції». За її рахунок громади мають можливість підключати до мережі заклади соціальної інфраструктури у тих селах, де відсутнє покриття якісним фіксованим інтернетом (оптичним інтернетом). За кошти “Інтернет-субвенції” 2521 село вже отримало швидкісний інтернет та базову локальну мережу у соціальних закладах, у тому числі Wi-Fi-покриття. Найбільше сіл підключено в Чернігівській, Вінницькій та Житомирській областях. Уже понад 6600 соцзакладів, які підключено за державний кошт, користуються сучасними послугами. А ще це дає можливість людям, які проживають у цих селах, замовити за адекватну ціну підключення своїх домівок і користуватися інтернетом вдома.
«Ми дуже ретельно підійшли до реалізації «Інтернет-субвенції», — зазначає Олександр Шелест. — Зробили весь проект максимально прозорим, зрозумілим і максимально підзвітним. Сьогодні будь-хто може зайти на розроблені Мінцифрою дашборди в інтернеті і побачити в режимі онлайн інформацію щодо того, яка громада отримала фінансування, його розмір, чи вона вже оголосила закупівлю, знайти лінк на прозоро і побачити, в якому стані цей тендер, хто його виграв і т.д. І найголовніше – результати підключення контролюються і перевіряються за допомогою технологічних методів. Тож основна відмінність – це такий собі елемент контролю, аби цей проект не залишився нереалізованим, так як це робилося раніше, коли виділені кошти використовувалися не за призначенням».
Другий напрямок Мінцифри – це все-таки розвиток мобільного інтернету. Тут уже є значні досягнення. У 2020 році видані нові ліцензії для мобільних операторів, в яких вперше було зазначено, що вони повинні забезпечити не просто якесь покриття, а конкретні параметри якості. А саме, що швидкість у користувачів повинна бути не меншою, ніж 2 МБіт/с і вони повинні дотримуватися показників якості. Такий якісний зв’язок має бути доступний в усіх населених пунктах з населенням понад 2 тис. осіб і в загалом не менш, як для 90 % населення. Це означає, що будуть підключені всі села з населенням від 500 осіб.
Мінцифри активно працює над забезпеченням доступу до швидкісного мобільного інтернету на автомобільних та залізничних шляхах.
«До кінця наступного року мобільні оператори забезпечать покриття на всіх автомобільних автошляхах, — запевняє Олександр Шелест. — При цьому ми розуміємо, що є дуже велика потреба забезпечення інтернету і на залізниці. Зараз ми розробляємо проект покриття інтернету на залізничних шляхах. Вже є певні розрахунки, певне бачення технології, які мають використовуватися, та, власне, масштаб бюджету для цього проекту».
Нагадаємо, влітку 2020 року стартував проєкт LTE900 — мобільні оператори мають покрити сільську місцевість та автошляхи до середини 2024 року. Завдяки його реалізації понад 2,7 млн українців отримали 4G вперше (близько у 8,2 тис. населених пунктах). Покращений 4G або нового оператора отримали 9,3 млн українців.
У 2021 році два оператори — Kyivstar та Vodafone Ukraine — достроково покрили чотири міжнародні траси якісним зв’язком 4G. Це Київ — Львів, Київ — Одеса, Київ — Харків та Київ — Дніпро. А до кінця 2022 року вони мають покрити ним всі міжнародні шляхи.
Ще донедавна ми, їдучи автошляхами, не могли не те що робити онлайн-дзвінки, але й навіть відправляти повідомлення в месенджерах. А сьогодні, запевняють у Мінцифрі, навіть відеозв’язок можливий. Чи так це насправді – покаже час. Позитиву додає те, що нещодавно був ухвалений закон про регулятора, який контролюватиме виконання мобільними операторами зобов‘язань. Це необхідно для того, щоб інформація про покриття населених пунктів і доріг збігалася з фактичними результатами, бо часто буває інакше. Команда ж Міністерства цифрової трансформації упевнена, що спільна робота з операторами дасть значні результати і вирішить проблему з поганим зв’язком у віддалених населених пунктах та під час подорожей Україною.
