28 серпня у нашій Зорі святкували День села. До цих урочистостей ми щороку підходимо креативно: поєднували День села та свято Івана Купала. Люди звикли, що ці народні гуляння – то завжди радість для душі. Тож не дивно, що цього року на урочистості й веселощі завітали не тільки жителі нашого населеного пункту, а й навколишніх сіл, інших старостинських округів та міст Дніпро, П’ятихатки, Кам’янське, Вільногірськ.
День села співпав з великим церковним святом — Успінням Пресвятої Богородиці. Ми, як завжди, радо зустрічали гостей на сільській поляні біля ставка. Тут зібралися чи не всі жителі – від малого до великого. Музичний супровід забезпечив Олег Іванович Ярошенко з м.Вільногірськ. Аматори сцени підготували прекрасний концерт. Вони розуміли, що глядачі – це їхні батьки, дідусі та бабусі, серед яких вже є цілі династії. Це сім’ї Шевченків, Ковачів, Хомей, Оруджевих, Збаразьких, Притуляків, Кулиничів, Бабіченків, Олексюків, Ілюх.
Учасники натхненно виконували пісні, танці, із щирими привітаннями звертались до присутніх. Це святкування наповнювало всіх духом єдності, радості й дарувало багато щасливих моментів для мешканців та гостей села Зоря.
До участі активно приєдналися юні аматори Биківського старостинського округу: танцювальний колектив «Веселка» та випускниця Вільногірського зразкового колективу «Радість» під керівництвом Юлії Бабяк Ліза Шпун. Приємно вразила своїм співом Лариса Говоруха з Биково.
Запальною українською піснею порадувала вчителька КЗ «Зорянська загальноосвітня початкова школа-сад» Таїса Супряга. І це не дивно. Адже свого часу в селі дуже затребуваними були баяністи та гармоністи. Одним з них був тато Таїси –Леонід Хоруженко. Не могла підвести й родина Збаразьких, адже раніше жодне свято і навіть весілля не проходили без Петра Збаразького. Тож на святі була спеціальна номінація для гармоністів та баяністів.
У Зорі шанують і пам’ятають друзів. Серед них Євгеній Носов. Як ми всі його називаємо – наш Женя. На жаль, Женя передчасно пішов із життя. Але ми віримо, що він навіть зараз з нами. У пам’ять про нього прозвучала пісня «Букет білих троянд», без якої не проходило жодне наше свято. А Женя був з нами цілих 15 років.
Родзинкою свята став батл старшої та молодшої групи гурту «Мрія». Малеча продемонструвала неабиякі таланти.
Того літнього вечора не залишився поза увагою ніхто із жителів села: привітали старожилів, багатодітні родини, найкращих господинь, в яких будинки утопають в квітах. А ще — колективи соціальної сфери, які стали осередком культури на селі. Згадали воїнів АТО, завдяки яким ми маємо чисте мирне небо і можливість дарувати радість своїми піснями і танцями.
Під час урочистостей вітання та слова вдячності звучали на адресу небайдужих жителів Катеринопільського старостинського округу і громади в цілому. Це зокрема Валерій Володимирович Листопад, Сергій Миколайович Рубан, Григорій Іванович Кулініч, Віталій Вікторович Бухало, Андрій Миколайович Воробйов, Давід Абаскулу Огли Оруджев, Олег Петрович Ніколенко, депутат Божедарівської селищної ради Роман Олександрович Бабіченко, керівник комунального господарства Божедарівської селищної ради Валентин Васильович Лєшок, староста Катеринопільського старостинського округу Людмила Іванівна Іванова. Як завжди, на святі панувала дружня атмосфера, активною була молодь.
Дорогі односельчани! Село наше — то велика і дружня родина. Це наші славні земляки: вчителі, інженери, лікарі, землероби, тваринники, комбайнери, механізатори, які живуть з нами та в інших місцях, але тут пройшло їх босоноге дитинство, незабутня юність. Бережімо ж славні традиції, звичаї та свята нашого села, примножуймо здобутки його на радість дітям та онукам нашим, бережімо ж наше село, не цураймося його свят та буднів. Бо село — це криниця нашого родоводу, це велика родина, частинка нашої України. Бажаю односельцям і всій Божедарівській громаді такої ж згуртованості, єдності, яка була під час святкування Дня Зорі.
Олена БАБІЧЕНКО
