Наталя Анатоліївна КОЗАКОВА працює медичною сестрою кабінету щеплень комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Криничанської селищної ради. Після закінчення Дніпропетровського медичного училища у 1993 році вона повернулася у рідні Кринички і розпочала трудову діяльність в ЦРЛ. Відтоді незмінно ось уже 28 років — в медицині, 19 з них працює в кабінеті щеплень.
Народилася та виросла Наталя в Криничках. Ще з дитинства мріяла бути медиком — «лікувала» усіх, хто потрапляв під руку: рідню, ляльок, котів, собак. У неї був приклад для наслідування — її бабуся Марія Харитонівна Мала, яка працювала акушеркою в райлікарні чимало років поспіль (на жаль, уже відійшла у вічність). Наталка рівнялася й на рідну тітку — Валентину Василівну Ніколайчук, яка нині трудиться фельдшером швидкої медичної допомоги.
Ще з дитинства Наталка зрозуміла основну істину: в медицині основне — це милосердне ставлення до людей. Цим азам її навчили і мама, і тьотя.
— У нашій професії по-іншому й не можна, — впевнена Наталя Анатоліївна.
Через це її поважають дорослі, слухають діти. Малеча особливо відчуває душевність і доброту медика. Бо Н.А.Козаковій доводиться щеплювати діток й до місячного віку. Для трохи старших у тьоті Наташі (так називають її діти) завжди є привітна посмішка і тепле слово. А щоб відволікти від процесу щеплення, Наталі Анатоліївні нерідко доводиться віршиками та казочками забавляти малюків.
У колективі Н.А.Козакову поважають, до її порад нерідко дослуховуються. Та й вона не соромиться запитувати, якщо у чомусь сумнівається. Бо в медицині головне — вчасна допомога пацієнтам, надійність, позитивний результат.
Медичній сестрі кабінету щеплень Наталі Козаковій доводилося щеплювати іноді до 70 чоловік. Особливо великий наплив дітей у літній період, перед початком нового навчального року. А раніше, коли медики проводили обходи по школах, пригадує жінка, то й взагалі траплялося по 120 дітей приймати.
Після роботи Наталя Анатоліївна теж турботлива, але вже мама та бабуся. Донечка Оля з родиною нині мешкає в Кривому Розі. І бабуся дуже скучає за чотиримісячною онучкою Вікою. Старається при нагоді провідувати своїх рідних. Спілкуються щодня по телефону.
11 березня Наталі Анатоліївні Козаковій виповнилося 45 років. Милій, добрій, чуйній, працелюбній жінці бажають здоров’я, благополуччя, добра та жіночого щастя її рідні й близькі люди. А також колеги, маленькі пацієнти, їхні батьки.
Вітаємо Наталю Анатоліївну і ми, бо пам’ятаємо, як вона щеплювала наших дітей, онуків. І щиро зичимо медику гідно оціненої праці та стабільності. А найголовніше — не втрачати гарного настрою та чарівної посмішки, яка їй так личить.
Олена ЄВСТІГНЄЄВА
