Наталя ДОЛГІХ, журналістка “Нових рубежів”
У силу своєї професійної діяльності мені щодня доводиться спілкуватися з різними людьми. Хтось телефонує в редакцію, щоб замовити якусь рекламу чи оголошення, а хтось хоче отримати консультацію на сторінках газети з приводу тарифів чи правильного нарахування пенсійного стажу. Газета – це такий собі місцевий довідник, де можна спробувати знайти відповіді на безліч питань. Ось і нещодавно до нас звернулася жителька одного з населених пунктів Криничанської територіальної громади зі своєю проблемою.
Ірина – мама чотирьох дітей 6, 8, 12 та 15 років. Живе в офіційному шлюбі. Разом із чоловіком тримають нехитре домашнє господарство: корівку, гусей, курей. Раніше чоловік офіційно працював у місцевому сільгосптоваристві. А кілька років тому подався на заробітки за кордон. Там на виробництві травмувався, тож повернувся додому і… почав заглядати в чарку. На сьогодні він ніде не працює. А останнім часом ще й почав вдаватися до насильства. «Не тільки мене може образити, стусанів виписати, — крізь сльози говорить Ірина, — ще й дітям перепадає на горіхи».
Із розповіді жінки розумію, що така ситуація триває вже давно і зараз вона доведена до відчаю. Їй соромно розповідати людям, але ж і терпіти вже не сила, шкода дітей, які стають свідками гучних сварок, а то й потерпають від побиття. Іти жінці з дітьми нікуди, часом дають прихисток сусіди, але і це не вихід. Думала розлучитися, та знову ж – не впевнена, що в такому випадку чоловік залишить її у спокої. Стали ми разом думати, як діяти і до кого звернутися.
Першим на думку спало Криничанське бюро правової допомоги. Його начальниця Надія Федориненко миттєво відреагувала на наше прохання і запросила до себе. Виявляється, вона чи не щодня стикається у своїй практиці із домашнім насильством.
«Це якраз всі мої клієнти», — зауважила пані Надія і продовжила: «Ситуації можуть бути різними. Є люди, які не усвідомлюють, що вони потерпають від домашнього насильства, хоча гостро відчувають, що щось у їхньому житті не так і треба щось змінювати. Багато хто боїться розголосу про проблеми у стосунках, тому не звертаються за допомогою. Є такі постраждалі, яких залякали і нав’язали їм почуття безпомічності. Об’єктом насильства можуть бути як жінки, так і чоловіки. Домашнє насильство – це не лише побої. Це – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування щодо людини, якщо вони порушують її права і свободи, наносять моральну шкоду або шкоду фізичному чи психічному здоров`ю».
ВИДИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає чітку класифікацію видів насильства:
Фізичне насильство – це коли вас б`ють, штовхають; перешкоджають вільному пересуванню; створюють ситуації, які можуть загрожувати вашому життю чи здоров`ю; вам погрожують зброєю чи іншими предметами, що можуть завдати фізичної шкоди; вас позбавляють допомоги під час хвороби чи вагітності.
Економічне насильство: вас позбавляють їжі чи води; пошкоджують чи ламають особисте майно; незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють житла; вилучають власні кошти, речі; примушують жебракувати, забороняють або примушують працювати, забороняють навчатися.
Психологічне насильство: погрожують вбивством, каліцтвом; цілковито контролюють; зневажають як особистість; погрожують відібрати дітей; переслідують, залякують, цькують, у всьому звинувачують.
Сексуальне насильство: примушують займатися проституцією; примушують до небажаних статевих стосунків; неприйнятно жартують, виголошуючи фрази із сексуальним підтекстом.
За словами начальниці бюро правової допомоги Надії Федориненко, зараз суттєво розширено коло осіб, яких стосується питання домашнього насильства. Якщо раніше воно стосувалося лише подружжя, то тепер – і колишнього чоловіка або дружини, людей, які перебувають у громадянському шлюбі (спільне проживання без реєстрації). Розширили і коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.
Надія Федориненко наголошує, що для попередження цього явища прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також внесені зміни до Кримінального та Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими запроваджено відповідальність за це діяння.
ЯК ДОВЕСТИ ФАКТ НАСИЛЬСТВА?
У бюро правової допомоги дають такі поради.
Якщо є свідки домашнього насильства – потрібно заручитися їхньою підтримкою. Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік постраждалої особи. Тому заручіться підтримкою тієї людини, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається.
Зафіксувати факти домашнього насильства (запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон, диктофон, приховану камеру тощо). Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію кривдника, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі він буде обережнішим і навряд чи дасть вам можливість фіксувати свої знущання. Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон додаток для запису всіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає, тисне не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.
До Криничанського бюро правової допомоги поки що зверталися лише ті жінки, які перебували у токсичних стосунках із ознаками домашнього насильства. Часто у них постає потреба припинити стосунки із кривдником, розповідає Надія Федориненко. До плану так званої «втечі» входять такі пункти: розірвання шлюбу із кривдником (при наявності спільних неповнолітніх дітей це питання вирішується лише через суд); вирішення питання з пошуком житла; наступним етапом може стати поділ спільно нажитого майна та вирішення питання щодо участі в утриманні дітей.
Дуже часто потерпілі від домашнього насильства обмежені в коштах, як, наприклад, наша героїня Ірина, яка перебуває у категорії малозабезпеченої сім’ї. Тож як жінці у таких ситуаціях знайти кошти для правової допомоги, яка потрібна буде для вирішення цілого ряду питань? Саме для цього і працює система безоплатної правової допомоги.
«Всі наші послуги є безоплатними, — наголошує Надія Федориненко. — В селищі Кринички працює бюро правової допомоги, де можна отримати консультації та роз’яснення з правових питань. Також ми надаємо вторинну правову допомогу – це складання процесуальних документів (таких як позовні заяви), представництво інтересів осіб. Що стосується потерпілих від домашнього насильства, то для того, щоб отримати таку допомогу, постраждалій особі необхідно звернутись до до нас із заявою та документами, які підтверджують, що така особа потерпає від домашнього насильства, наприклад: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством; Талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції; Копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інше».
Розуміючи, що історія однієї жінки – це не поодинокий випадок, наша редакція звернулася за коментарем і до місцевого відділення поліції. Як повідомили у секторі превенції відділення поліції № 6 Кам’янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, станом на 1 січня 2022 року на обліку у дільничних офіцерів поліції перебуває 111 осіб, які вчинили домашнє насильство на території Божедарівської, Затишнянської та Криничанської територіальних громад. Із попереднього аналізу з’ясовано, що із загальної кількості осіб, які вчинили домашнє насильство, 14 осіб жіночої статі та 97 чоловічої.
За видами домашнього насильства було зафіксовано 15 випадків фізичного, 94 – психологічного та 2 випадки економічного. До адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП притягнуто 160 осіб. Кривдникам винесено 37 термінових заборонних приписів.
За добу в середньому до чергової частини ВП № 6 Кам’янського РУП надходить від 2 до 4 викликів про домашнє насильство. Особливо кількість викликів на побутові злочини зростає у вихідні та святкові дні. Всього викликів на лінію «102» з позначкою домашнє насильство за минулий рік було 147. Внесено до ЄРДР 6 фактів за ст. 126-1 ККУ (Домашнє насильство).
Тож і правники, і поліцейські радять не зволікати і вчасно звертатися по допомогу у разі потерпання від будь-яких проявів домашнього насильства. Телефонуйте:
• до поліції за номером 102, або зверніться до найближчого відділу поліції із заявою про вчинення щодо вас домашнього насильства;
• на урядову «гарячу лінію» 15-47. Цілодобово та безкоштовно фахівці готові надати психологічну підтримку, консультацію та зареєструвати відповідне звернення до державних органів;
• на Національну «гарячу лінію» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації: 0 800 500 335 (з мобільного і стаціонарного), або з мобільного 116 123. Фахівці нададуть інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку;
• до Єдиного контактцентру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно).
Більше інформації можна отримати у Криничанському бюро правової допомоги за адресою: смт Кринички, вул. Виконкомівська, 17 (перший поверх), кабінет №3, телефон 05654-9-20-62.
