Вже третя посівна кампанія проходить в умовах повномасштабної війни, а цього року ще й з аномальною засухою. По всій країні аграрії сіють озимину. Минулого тижня ми побували на полях фермерського селянського господарства «Дося» у селі Вітрівка, яке очолює Анатолій Миколайович Отян. Він розповів про цьогорічні плани і здобутки:
«На жаль, посуха знищила частину посіяного навесні та восени. Зібрали заледве половину від торішнього врожаю. Наприклад, ріпаку не добрали аж 50%. Якщо в минулому році мали по 23 ц/га, то нині тільки 12. Рятує те, що через малу врожайність ціна на нього піднялася майже удвічі. Те ж саме і з пшеницею: у 2023 році ми продавали її по 4-6 тис. грн за тонну, а цьогорік уже по 8 тисяч. Тож поступово виходимо майже на минулорічні показники по прибутках».
Господарство вже розрахувалося і з усіма пайовиками, навіть підвищили виплату за пай до 16 %.
Того дня у господарстві сіяли озиму пшеницю. Бідкаються механізатори, що через відсутність дощу вони такої сухої землі ще не бачили. Насіння доводиться кидати фактично в пилюку. Уся надія тільки на опади і добрива.
Молодий тракторист Юрій Шершун з Лугового працює на Джон Дірі четвертий місяць (на знімку вгорі). Каже, що роботу свою любить. «На такій техніці працювати – одне задоволення», — посміхається нам. Він закінчив технологічний коледж. Нині ж навчається на другому курсі у Дніпровському державному аграрно-економічному університеті за спеціальністю «Агроінженер». Причому, як зауважив керівник господарства Анатолій Отян, Юрій вчиться на денному відділенні. Оскільки деякі лекції проходять нині у формі онлайн дистанційно, то хлопець встигає і працювати, і навчатися одночасно. Ось впораються із осінніми польовими роботами, матиме зимовий таймаут, то й з навчанням легше буде справлятися.
Пшеницю до сівалки спеціальним трактором з телескопічним навантажувачем подає Володимир Федорович Єременко. За один раз завантажують 4 тонни: 2 тонни посівного матеріалу і 2 добрив.
Підвозом зерна та добрив займається водій Володимир Олександрович Калінець. Обоє – з Вітрівки. У господарстві трудяться не одне десятиліття. Розповідають, що вже багатьох односельців мобілізували на фронт, зокрема і попереднього тракториста, якого тепер замінив молодий Юрій Шершун. Шкодують, що через погодні умови фактично засохли осінні сходи ріпаку, в який було вкладено немало праці і грошей.
Та попри все хлібороби сіють. Того ж дня повністю впоралися із пшеницею, засіяли 800 га. Люди трудяться, отримують гідну зарплатню. І чекають з війни своїх односельців, друзів, все ж таки сподіваються на краще.
Наталя ДОЛГІХ, “Нові рубежі”
