Цього року громадська організація «Детектор медіа» започаткувала проект «Вартові правди», аби спільно з українськими журналістами навчати школярів медіаграмотності. Молодь нині дуже активна в інтернетпросторі, але не завжди свідомо споживає інформацію, яка часто є токсичною. Тому діти є досить уразливою категорією в умовах гібридної інформаційної війни. Відтак саме з ними потрібно найбільше працювати, переконані досвідчені журналісти.

У грудні разом із регіональними журналістами із 6-ти прифронтових областей я пройшла навчання у Києві. Там ми говорили про особливості медіа та подачу новин, про основи безпеки в інтернетпросторі. Ділилися власним досвідом, покращували свої педагогічні навички. Чимало часу присвятили і особливостям спілкування із сучасними підлітками.
За умовами проекту, я мала провести три лекції з медіграмотності для учнів 7-8 класів у навчальних закладах наших громад. Щиро дякую директоркам усіх ліцеїв, які з радістю погодилися на таку співпрацю. А також обіцяю, що обов’язково доїду туди, де мене чекають і з ким вже домовилася. І ми охопимо вже більшу аудиторію. Поговоримо і з старшокласниками, і з вчителями (так-так, бо останнім часом і педагоги «дивують» своїми дописами, коментарями та репостами у соцмережах).

За останні два тижні я побувала з трьома лекціями у Гуляйпільському ліцеї Затишнянської сільської ради (директорка Валерія Тимченко) та у Криничанському ліцеї №1 (Валентина Бородай). Скажу чесно, останній ліцей обирала свідомо, оскільки тут навчаються мої діти. І мені дуже кортіло дізнатися, чим «дихають» їхні однолітки і наскільки вони обізнані у цій сфері.

Насамперед ми поговорили про фейки і дезінформацію (погодьтеся, на сьогодні це дуже важливо). Взяли собі за правило, що кожна новина повинна мати реальне джерело. А ще шукали разом всі «плюси» і «мінуси» штучного інтелекту. Обговорили і поведінку у соцмережах, кібербулінг та як діяти у різних «неприємних» ситуаціях. Формат занять був інтерактивним: діти активно обговорювали різні ситуації, пов’язані з інформацією, та виконували вправи на розпізнавання фейків.





Тішуся, що молодь охоче йде на контакт, ділиться власним досвідом. Зокрема, ми багато поговорили і про фішингові атаки, які останнім часом заполонили майже усі месенджери та соцмережі. Тепер саме ці діти можуть розповісти своїм батькам, а головне – дідусям і бабусям, чому не варто радіти пропозиціям несподіваних виграшів, переходити за підозрілими посиланнями від «впливових» (а насправді – фейкових) компаній, «голосувати за сина чи доньку знайомих, аби вони перемогли у конкурсі», саме вони у легкій і доступній формі повідають дієві поради про поведінку у соцмережах, телеграмах, вайберах і тік-токах.

«Такі заняття дають реальні знання, які потрібні зараз нашому суспільству, – зазначила і заступниця директора з вихованої роботи Криничаньского ліцею №1 Олена Савченко, яка була присутня на лекції. – Зокрема, я дізналася, як відрізняти маніпуляції, як сприймати інформацію, перевіряти першоджерела. А діти узагальнили для себе правила поведінки в соціальних мережах та стануть більше відповідальними користувачами інтернету».
Сподіваюся, що подібні зустрічі стануть доброю традицією. І ще раз дякую педагогам, які взяли активну участь у наших заняттях і також просили поради, яким медіа і новинам довіряти. Адже в умовах сучасної війни здатність критично використовувати, аналізувати, оцінювати та передавати інформацію з використанням різних джерел дуже важлива.
Наталя ДОЛГІХ, “Нові рубежі”