Уже вдруге у стінах нашої редакції проходить засідання жіночого салону «Роксолана», який діє при КЗ «Криничанська центральна публічна бібліотека». Як і перше, воно було присвячене Всесвітньому дню поезії, який відзначається 21 березня. Його відкрила керівник закладу Тетяна Бобошко. Вона розповіла, чим особливий березень не лише для бібліотечних працівників, а й для нас – читачів.

Звичайно ж у цей місяць ми згадуємо нашого Кобзаря. Цього року святкували 210-у річницю від дня його народження. Працівники книгозбірень Криничанської громади провели чимало заходів, присвячених Шевченківським дням. Є ще дуже багато українських поетів, які народились у березні. І серед них геніальна, найвідоміша сучасна поетеса Ліна Костенко, яка 19 березня відсвяткувала своє 94-ліття.

Як наголосила Тетяна Іванівна, і серед мешканців нашої громади є багато людей, які люблять поезію і самі пишуть вірші. У стінах бібліотеки не раз до війни проходили зустрічі із поетами-земляками Людмилою Рудницькою, Ліною Баріновою, Оленою Ющук. Саме з творчістю пані Олени більш детально і ознайомились учасниці жіночого салону «Роксолана».

Вона народилась і виросла у Кривому Розі. Там закінчила середню і музичну школи. Згодом Нікопольське музичне училище з відзнакою. Молодесенькою приїхала працювати у село Катеринопіль Криничанського району. Згодом оселилась у Криничках. Працювала листоношею, писала вірші, які друкувались у «Нових рубежах». Кілька років тому жінка переїхала у Запоріжжя, де знайшла підтримку у плані видання книг. За три роки (2018, 2019, 2020) вийшло 10 книг поетеси. 1000 поезій про любов, творчість, рідний край.

Війна змусила Олену покинути Україну. Вона знайшла прихисток у Чехії. У місті Пльзень вона з чоловіком перебуває і зараз. І як раніше продовжує писати вірші. Зараз у її творчому доробку вже більше двадцяти виданих книг. І серед них збірка «Тримаймося, браття!». У ній вірші, написані впродовж війни, у яких «вся біль і горе народу, й окремо взятої маленької слабкої жінки із залізним характером і великим серцем. Її зброя, незважаючи на тяжку хворобу, — поетичні рядки, щоб нести оточуючим віру в перемогу українського народу і неминучий крах рашизму. У її віршах яскраво відображається сприйняття навколишнього світу, туга за домівкою і рідним краєм, роздуми про місце людини у важких реаліях сьогодення, плани на щасливе майбутнє.
Ця, як і інші збірки Олени Ющук, є у Криничанській центральній бібліотеці. Їх жінка регулярно висилає і для редакції, і для книгозбірні.
Поезії землячки того дня читали Людмила Андріївна Бурхович, Оксана Олексіївна Микитенко, Юлія Олексіївна Акименко, Лариса Володимирівна Луценко, Лілія Володимирівна Ільєнко, Наталія Олександрівна Соловйова, Любов Іванівна Качура, Валентина Григорівна Перемітько, Світлана Андріївна Гончар, працівниці бібліотеки — Тетяна Анатоліївна Панасенко, Тетяна Вікторівна Литвиненко, Ольга Володимирівна Гаврющенко.




Звучали також і вірші Ліни Костенко, які прочитала Тамара Галактіонова, власні поезії жительки Криничок Ліни Барінової.


Згадали того дня й імена поетес рідного краю, які уже пішли у засвіти, — Тетяни Олександрівни Ворошило та Любові Йосипівни Мельник, а також ветерана педагогічної праці, краєзнавця, багатолітньої завідувачки Криничанського історико-краєзнавчого музею Олександри Йосипівни Василенко. Всі вони працювали в освітянській галузі і багато сил віддали вихованню у молодого покоління любові до рідного краю, до його талановитих людей.
Таких, наприклад, як Оксана Микитенко з Криничок. Газета вже розповідала про цю майстриню вишивання. Багато своїх виробів Оксана подарувала Криничанській центральній бібліотеці. І того дня завітала на засідання салону «Роксолана» не з порожніми руками.

У подарунок принесла три вишиті портретні мініатюри Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка.

Підготувала пані Оксана сюрприз і для редакції — ляльку-мотанку газетярку. Так що тепер нас у «Нових рубежах» разом з довгокосою журналісткою четверо. Вона хоч і не пише, але надихає на творчість. Дякуємо сердечно.

Вирішили збиратися частіше. Хоч і важко, хоч і війна. Щоб підбадьорювати один одного, щоб разом робити маленькі справи для наближення перемоги.
Галина ЛИТОВЧЕНКО
Фото Наталі ДОЛГІХ