В’язальна жіноча спільнота майстринь з Криничок, очолювана Наталією Соколенко, вже близько трьох років збирається у церкві «Дім живого бога», де пастором є її чоловік, на майстер-класи по в’язанню. Коли розпочалася війна, Наталі прийшла ідея допомагати захисникам своїми руками. Вона, її мама Ольга Перекіпська, Оксана Руденко та Анна Звєрєва почали в’язати теплі шкарпетки. У тиждень дівчата видають їх по десять пар.
Спочатку для роботи Наталя закуповувала пряжу за власні кошти. Сама і в’язала. А потім стали працювати гуртом.
— Я закуповувала пряжу, — ділиться Наталя, — розвозила її дівчатам. А вже кінцевий продукт — в’язані шкарпетки ми передавали через Олену Дігтяр, доньку пастора церкви «Слава» Івана Миколайовича Дігтяря, та її брата, які відвозять їх захисникам, а де можливо — переправляють речі Новою Поштою.
Тепер, коли діапазон роботи і попит на їхні вироби значно розширився, Наталі доводиться шукати кошти на пряжу. Для цього вона в’яже яскраві дитячі іграшки, які виставляє на продаж чи розігрує в лотерею. На виручені від цього кошти майстриня й закуповує нитки.
Майстрині в’яжуть шкарпетки для рідних та знайомих і для зовсім незнайомих захисників. Так, приміром, у Наталі брат в ЗСУ. А у дівчат — знайомі їхніх знайомих.
До роботи мам долучаються і їхні діти. Мами в’яжуть, а малеча теж творить: малює малюнки для захисників. На них — наші відважні воїни, пес Патрон, мирне голубе небо, яскраве сонце і веселка, мир і обов’язково — наша Перемога.
Олена МУШИК, “Нові рубежі”
