Понад півтора десятка років тому у районній газеті вийшов матеріал «Кличе хлоп’ят небо». У ньому розповідалося про керівника авіамодельного гуртка Щорського будинку дитячої та юнацької творчості Віктора Івановича Неміра. А цього тижня цю прекрасну, світлу, добру, талановиту людину, воїна, захисника, мешканці Божедарівської громади провели в останню путь.
Віктор Іванович Немір народився 1 лютого 1955 року у Новомилорадівці. Ось, що розповідає про нього керівник Божедарівського БДЮТ Людмила Михайлівна Коваль:
— З 1983 року він працював у Кудашівській СШ, а з 1987-го — у Божедарівському БДЮТ на посаді керівника авіамодельного гуртка понад 30 років. Разом з дружиною Вірою виростили двох синів-соколів Олекандра та Євгенія, які зараз захищають нашу Батьківщину. Віктор Іванович все своє життя присвятив вихованню підростаючого покоління. Скільки його памятаємо, завжди поруч були дітлахи. Був активним учасником всіх обласних авіазмагань і сам часто організовував цікаві та пізнавальні заходи. З перших днів війни пішов добровольцем захищати Україну.
Ще 24 лютого був на роботі, він викладав дисципліну «Захист Вітчизни» у Кудашівській школі. А 25-го — вже у військкоматі. З початку масштабного вторгнення він «помолодшав» на цілих 10 років (виправивши дату народження), аби бути у лавах захисників.
Ми всі приголомшені цією страшною звісткою. І досі не можемо повірити, у жалобі вся Божедарівська територіальна громада.
В жалобі голови схилили,
І вірити немає сил…
Його усі, усі любили,
Бо й Він усіх людей любив..
Таких людей на світі мало,
Тож пам'ятаймо назавжди,
ЛЮДИНИ світлої не стало,
Немає більшої біди!
Віктор Іванович Немір не міг не піти на війну. Адже там було двоє його синів. Він тяжко переживав цю страшну біду, яка прийшла на нашу землю, на власні очі бачив, що роблять окупанти на ній, руйнуючи, вбиваючи все живе. Можна тільки уявити, як йому боліло те окупантське знущання і як він з усіх своїх сил старався разом з побратимами зупинити ненависного ворога , визволяючи окуповані села Херсонщини.
«Віктор Іванович Немір — людина творча, досвідчена. Цікаво і змістовно проходять заняття,де вихованці ознайомлюються з елементами авіаційної техніки, будують найпростіші літаючі моделі. Це допомагає їм краще засвоювати навчальний матеріал, прищеплює любов до техніки. Віктор Іванович — великий ентузіаст, дуже любить дітей та свою справу, докладає багато сил для того, щоб дати вихованцям можливість займатись своїм захопленням». Це знову ж таки рядки з публікації у «Нових рубежах» про талановитого педагога. Який загинув, захищаючи рідну землю, своїх учнів, земляків.
Тепер його світлу душу покликало небо уже назавжди…
