Газета не раз уже розповідала про нашу землячку поетесу Олену Ющук, публікувала її вірші. 2020-й рік, попри всі його труднощі та негаразди, пов’язані з коронавірусною епідемією, видався для Олени результативним. У ньому вийшла десята книга Олени Яківни під назвою: «Продолжай свой тихий путь». Про це стало відомо у грудні. А ще, буквально перед новоріччям, вона встановила рекорд України в категорії «Мистецтво» за поетичні можливості людини з обмеженими фізичними можливостями (Олена — інвалід з дитинства).
Мета рекорду — не тільки повідомити про можливості людини, але і розповісти про те, що вона не зламалась від тяжкої хвороби, має активну життєву позицію.
Нагадаємо, що Олена родом з Кривого Рогу. Після закінчення педучилища працювала у Катеринополі вихователем, згодом переїхала в Кринички, одружилась, народила сина. Певний час працювала листоношею у Криничанському відділенні зв’язку. Останні три роки проживає у Запоріжжі. Та не забуває Криничанщину, ділиться позитивними змінами у житті з редакцією, дарує нам свої книги. Ось і останню переслала «Новою поштою» для «Нових рубежів» та для районної бібліотеки.
Трошки сумно від того, що тепер про Олену пишуть як про запорізьку поетесу. А з іншого боку — радісно, що там вона знайшла підтримку в плані видання книг. У цьому велика заслуга адміністратора групи її віршів «Стихия стихов» у ФБ Андрія Санчугова. Він познайомився з нею у соцмережах завдяки віршам, які вона пише українською та російською мовами. «Прекрасне відчуття ритму, такту притаманне її поезії, — говорить він. Дивує, звідки автор черпає теми. Читаючи вірш, не знаєш, яким буде фінал. Поетичним театром називає Андрій Санчугов творчість Олени Яківни Завгородньої, яка друкується під дівочим прізвищем Ющук. А ще його вразило її вміння перекладати поезію. Адже вже вийшла збірка її поетичної адаптації підрядкового перекладу віршів відомих зарубіжних поетів. А 200 віршів Олени Ющук перекладено на киргизьку мову.
Ось як відгукується про творчість Олени Ющук Кадиралі Мирзанбетов: «Я познайомився з творчістю Олени Ющук на сторінках Фейсбуку. Її індивідуальність і в той же час багатогранність створення сюжетів вразили мене. Вперше у 2018 році я спробував перекласти її вірш на киргизьку мову. Після першої публікації мого перекладу на сторінці ФБ ми почали переписуватися. Я дуже пишаюся дружбою з Оленою. Понад 200 її віршів перекладені моєю рідною мовою».
Саме з допомогою Андрія Санчугова, який, до речі, займався організа-ційною роботою по реєстрації Олениного поетичного рекорду, за 3 роки (2018, 2019, 2020) вийшло 10 книг поетеси, куди увійшли майже 900 віршів. Були й інші пуб-лікації в журналах на поетичних сайтах. Про це, зокрема, розповіла запорізька газета «Індустріалка».
А сьогодні хочемо нагадати нашим читачам вірші Олени про Кринички, які для мужньої, талановитої, сильної жінки, попри всі труднощі, випробування, її хворобу, залишаються рідними і до цього часу. Бо теж є однією із сходинок до успіху, визнання та рекорду України.
Галина ЛИТОВЧЕНКО
КРИНИЧКИ, МОЇ ВИ КРИНИЧКИ Я вийду зимового ранку Студеної взяти водички. Покличу курей біля ганку. Кринички, мої ви Кринички. Засніжене поле узрію, Тепленькі знайду рукавички. Згадаю весну, наче мрію… Кринички, мої ви Кринички. А полем біліє ставочок, Каток замість стрімкої річки. Там літом рибачив синочок. Кринички, мої ви Кринички. І верби над ставом пригнулись, Пригадують літню водичку, Як котиками одягнулись В Криничках, квітучих Криничках. А діти летять на санчатах, Лише червоніють їх личка! Зимовий веселий початок Стрічайте, мої ви Кринички!
БЕРЕЗЕНЬ КРИНИЧКИ ПРИВІТАВ! Ви не запримітили, як зранку весело горобчик цвірінчав? Радісно підскакував на ганку, буцімто когось він зустрічав! А за ним пустився зайчик сонця теплотою землю зігрівать. І заглянув людям у віконця: «Може, досить вже відпочивать?» Навіть кіт, що спав на підвіконні, потягнувся, миші підморгнув. А в вікні, неначе на долоні, Світ безмежний зустрічав весну! Лише сніг, що де-не-де лишився, почорнівши, плакати почав. Тільки слід від нього залишився, так нестримно танув на очах. А навкруг усе жило й співало, ласкою зігріте і теплом. Нам цього всього не вистачало взимку, коли сніг лежав кругом. То чому ж сьогодні біля ганку весело горобчик пролітав? Зрозуміла я! Та цього ранку березень Кринички привітав!
