Понад 200 днів Україна чинить опір рашистським окупантам. З найперших днів війни до допомоги захисникам рідної землі долучилися і віряни Церкви Христа Віри Євангельської, що у селі Вишневе Аулівського старостинського округу Криничанської територіальної громади.
Спочатку вони розвозили домашню їжу хлопцям на блокпости, що на розвилці в с. Українка. За цю справу активно взялися Марина Варивода (Казанцева) з чоловіком. Хоч на руках у молодого подружжя був маленький восьмимісячний синок, вони розгорнули ціле виробництво: з ранку і до вечора в оселі своїх батьків-пенсіонерів смажили і пекли пиріжки, пончики, млинці, булочки, панкейки для тероборони. Майже місяць готували з власних продуктів, не чекаючи від когось допомоги.
«Добре набивши руку на такому виробництві, ми могли випікати щодня від 700 до 800 штук пиріжків, — розповідає голова сімейства Олексій Варивода. — Уже скоро, як виявилося, наша домашня кухня стала замала для таких об’ємів. До того ж доля підкинула нам нове знайомство — звела з волонтерами з Кам’янського, які значно розширили об’єм потреб для фронту. Тепер у Вишневому стали готувати ще й для потреб Харкова, Авдіївки, Гуляйполя, Лисичанська, Бахмута, Ізюма та ін.»
Пастор Церкви у Вишневому Володимир Малюк запропонував для такої доброї справи церковну кухню і їдальню. Також надали суттєву фінансову підтримку для закупівлі продуктів і всього необхідного для приготування їжі і усіляких смаколиків для наших військових на об’єктах та в гарячих містах України.
Настоятель Церкви Христа Віри Євангельської Володимир Олексійович Малюк сам родом із Вишневого. Тут народився і виріс у багатодітній християнській родині. Виховувався на заповідях Божих у любові і повазі до ближнього. Коли у 1997 році у церкві знадобився служитель, одноголосно обрали пастором його.
До благородної справи — допомоги нашим захисникам долучилися й багатодітна родина Овчинникових зі Степанівки (про них газета докладно писала в одному з попередніх номерів). Бувало, випікали до 2500 пиріжків у день і на церковній, і на домашній кухні Овчинникових. Значний об’єм роботи виконували підлітки з багатодітних родин. Кількість випічки, зробленої їхніми руками, сягає вже понад 23 тисячі штук.
Згодом на прохання волонтерів для потреб захисників та людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стали виготовляти консервацію в автоклавах: тушонку, каші, борщ у банках, згущенку та ін. За цю непросту і відповідальну справу взялися багатодітний батько Олексій Варивода, а також багатодітні мами Тетяна Росіна та мати-героїня Елеонора Овчинникова. Жінки готували необхідні закатки для фронту в домашніх умовах.
А до процесу випічки окрім дорослих долучилося й чимало школярів Степанівського ліцею та молодь села. Це, зокрема, Діана, Валерія, Єлисей, Давід, Марк Вариводи, Богдан, Жанна, Ангеліна, Андрій Цабани, Даша, Мар’яна, Альона, Юлія, Таміла Малюки, Марія, Назар, Артем, Маргарита Мазурики та Софія Бойцун. А також вчителі: Лідія Сергіївна Труханова, Катерина Іванівна Чуприна, Людмила Олександрівна Мисливець.
За словами Аулівського старости Олександра Топки, нині їхня громада опікується долею 450 переселенців. Тут дбають про те, аби забезпечити внутрішньо переміщених осіб житлом, гідними умовами проживання. А передусім — людською турботою й опікою. До речі, і самі переселенці теж не сидять склавши руки, волонтерять, допомагають ЗСУ наближати перемогу (в одному з останніх матеріалів ми писали про родину таких переселенців з Луганщини — Ганну та Дмитра Полюшків, що зараз мешкають в Аулах).
«Наші люди — дружні, в біді і горі не покинуть, завжди допоможуть, — стверджує багатодітний батько з Вишневого Олексій Варивода. — Ми і дітей наших змалечку привчаємо творити добро, допомагати ближнім. І нині вони, як бачите, залюбки допомагають дорослим».
