Попри декларовану в Україні гендерну рівність, сфери діяльності підприємств досі можна поділити на умовно «чоловічі» та умовно «жіночі». У суспільстві і досі побутує думка, що керувати великими підприємствами, заводами та організаціями можуть тільки чоловіки. До жінки-начальниці нерідко можна спостерігати упереджене ставлення. Проте участь жінок у прийнятті рішень сприяє покращенню життя у громадах.
Яскравим прикладом цього у Криничанській територіальній громаді є очільниця місцевого комунального підприємства “Добробут” Оксана КОСТЮК, яка за 5 років довела, що з житлово-комунальним господарством чудово можуть впоратися не тільки чоловіки. Вона живе роботою, яка їй до душі. Тож і не дивно, що віддається їй усі 24 на 7. У неї немає ні вихідних, ні відпустки, ні дня, ні ночі. В усьому її підтримують чоловік та донька, бо розуміють, що інакше вона б не змогла.
Оксана Костюк уміє знайти підхід до кожного працівника/працівниці, вимоглива, але завжди з розумінням ставиться до проблем і потреб колег.
— Оксано Анатоліївно, коли Ви очолили підприємство, з чого довелося починати?
— 5 років тому, у жовтні 2018 року, рішенням сесії Криничанської селищної ради було створено КП «Добробут». Очолити комунальне підприємство запропонували мені, оскільки я була депутаткою селищної ради VIII скликання і розуміла суть справи. Починати довелося майже з нуля, — пригадує Оксана Анатоліївна. — У підприємства на той час не було ні приміщення, ні спецзасобів. Добробутівці дислокувалися у невеличкому кабінеті у приміщенні селищної ради. У штаті тоді було всього 7 людей разом з директоркою та бухгалтером. Нині ж у підприємстві трудиться близько 50 осіб.
Рік ми проіснували. До цього благоустроєм селища — парку, скверів, площі — займалося декілька працівників та працівниць, які були підпорядковані Криничанській селищній раді. На баланс наше підприємство від попередників отримало мітли, коси, лопати і тачки. Всього — по декілька одиниць.
І знову добробутівці у малому складі почали прибирати центральну площу, косити траву у парках і скверах, прибирати сміття із урн, сніг з тротуарів. А навкруг було ще безліч роботи…
Наприкінці 2019 року наше підприємство планували навіть ліквідувати. Але завдяки розумінню і підтримці депутатів “Добробуту” дали вкотре шанс не просто на існування, а ще й виділили, хоч і невеликі, кошти на його розвиток.
На першому етапі децентралізації, коли до Криничанської громади доєдналися Дружбівський і Маломихайлівський округи, у “Добробуті” вже працювало більше 10 осіб. А через ще якийсь проміжок часу, коли до складу Криничанської ОТГ доєдналися такі населені пункти як Аули, Українка, Семенівка, Новоселівка, Червоноіванівка, Дружба, Маломихайлівка, Світлогірське і Промінь, штат працівників підприємства розширився врази. За керівництва і дієвої підтримки нинішнього Криничанського селищного голови Юрія Балюка та депутатського корпусу він зріс до 50 осіб.
— Які завдання сьогодні виконують добробутівці? Чи вдалося покращити матеріально-технічну базу?
— На сьогодні на балансі КП “Добробут” перебуває більша кількість доріг місцевого значення, приміщення громади, ігрові дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту, архітектурні та культурні пам’ятки, центральна площа селища, парки та сквери.
КП “Добробут” уже має новий трактор МТЗ-82 і причеп до нього, роторну косилку, лопату для чистки снігу. Також нам на баланс передано вживаний автомобіль “Газель”, мінінавантажувач, екскаватор, два тракторці китайського виробництва з причепними косилками. Красенем нашого механізованого парку є автомобіль-сміттєвоз. А нещодавно для зручності і швидкості косіння газонів на площі та в парку і скверах було придбано тракторець садовий.
Усю цю сучасну і зручну техніку придбали, передусім, для того, аби полегшити працю добробутівців. Як зазначив сам селищний голова, схваливши придбання останнього агрегату, що це для того, аби люди менше працювали руками. Адже для цього є спецтехніка.
— Із таким розширенням і штату, і матеріально-технічної бази комунального підприємства, мабуть, виникла потреба і у новому приміщенні?
— Так, із розширенням нашого підприємства — його штату і кількості техніки, кімнатки розміром в два на два нам, звісно, було уже замало. Знову ж таки за підтримки Криничанського селищного голови в господарське відання КП КСР “Добробут” було передано колишнє приміщення райсанепідстанції, були виділені, хоч і невеликі, кошти на його ремонт. Власними силами ми відремонтували, обладнали, облаштували так би мовити нашу базу. Бо для себе ж. Тепер маємо своє адмінприміщення, де розмістилася і бухгалтерія, де можемо приймати відвідувачів для заключення чи переоформлення договорів на виконання комплексу послуг. Тут же облаштували для персоналу кімнату-вітальню, де добробутівці мають змогу переодягнутися, перепочити і підобідати. А найголовніше — маємо тепер де розмістити і зберігати вже немалий на сьогодні технічний парк підприємства.
— Щодня у селищі Кринички, старостинських округах Криничанської громади нам доводиться бачити людей у спецжилетах, які з раннього ранку і до вечора у будь-яку погоду метуть, прибирають, косять. З цього починали. Тепер КП “добробут” стало багатопрофільним. Які послуги воно ще надає?
— Окрім благоустрою громади, наше підприємство сьогодні надає ще серію нових послуг. Зокрема, з вивезення твердих побутових відходів. А ще ми надаємо механізовані послуги, бо маємо для цього спецтехніку. Також віднедавна маємо можливість надавати ритуальні послуги, розцінки яких у вільному доступі для жителів громади. На центральному кладовищі селища добробутівці наводять лад, вирубують поросль, обкошують територію, боряться з бур’янами. А на зароблені від надання послуг кошти цієї осені замінено старий паркан на центральному кладовищі на новий.
По старостинських округах наші працівники також тримають в належному порядку і чистоті сільські кладовища: обкошують територію, доглядають за могилками і пам’ятниками загиблих у російсько-українській війні воїнів, за “нічийними” могилками.
Займаємося висадкою у райцентрі квітів. Навесні ми висаджували на площі у великі горщики-вазони по периметру площі петунії і сульфінії, а восени — хризантеми. Також висадили квіти і біля погруддя Т.Шевченка та меморіалу загиблим воїнам, що в центрі Криничок.
— За які кошти робите все це?
— Більша частина коштів, які підприємство витрачає на придбання предметів та матеріалів, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів, виплату заробітної плати нашим працівникам, — це бюджетні кошти, які виділяє нам селищна рада. Але є і власно зароблені гроші, з яких також виплачується заробітна плата, здійснюється придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, посипного матеріалу та багато іншого. Це придбання розподіляється як для Криничок, так і для кожного старостинського округу, а їх у нас 8.
На початку нашої діяльності власних коштів було замало, тож все лягало на плечі селищної ради. Цьогорік ми спрацювали на “відмінно”. За надані послуги населенню нашої громади ми отримали 2,5 млн грн із запланованих 1,8 млн грн, що становить майже 139 %. Це є наш спільний успіх і успіх кожного із нас. Та зупинятися на цьому ми не збираємося.
— Оксано Анатоліївно, переважну більшість колективу, як бачимо, складають чоловіки. Але у підприємстві трудяться і жінки. Чи існує якийсь розподіл обов’язків?
— Колектив у мене дуже чудовий, у будь-якій ситуації я завжди відчуваю його підтримку та розуміння. У нас – гендерна рівність, тож роботі немає принципового розподілу на суто чоловічу чи суто жіночу. Основна вимога: будь-яка робота має бути виконана вчасно і якісно.
Зарплати у добробутівців і у Криничках, і в старостинських округах у порівняні з іншими підприємствами непогані. З 1 січня 2024 року, хоч і не на багато, але плануємо працівникам та працівницям заробітну плату збільшити ще. За тяжкий труд збільшимо й щорічну основну відпустку. До речі, з січня у кожному із старостинських округів штат працівників збільшиться ще на одну одиницю.
— Чи часто доводиться Вам відчувати упереджене ставлення до себе, як до жінки-начальниці? Як долаєте подібні ситуації?
—Іноді трапляється. Але, як і в будь-якій роботі, нерідко доводиться переконувати у своїй правоті. Думаю, так і має бути. Адже не дарма ж говорять, що тільки в суперечці народжується істина. А свою роботу я люблю, постійно намагаюся розібратися в усіх її аспектах сама. Не цураюся й запитати, попросити поради у професійних чоловіків.
— А що у Ваших планах на перспективу?
— Звичайно, мріємо про розширення штату до 100 чоловік. А ще плануємо придбання нової сучасної спецтехніки для того, щоб облегшити нелегку працю добробутівців, і там, де тільки можна, змінити їх ручну працю на механізовану.
— Оксано Анатоліївно, знаю, що Ви чудово граєте на фортепіано. А нещодавно подарували свій інструмент. Скажіть кому, якщо не секрет?
— Ні, не секрет. Фортепіано, яке у 8 років мені придбали батьки (на жаль, уже покійні), мені дуже дороге. Музичний інструмент я презентувала Криничанському ліцею №2. З теперішньою роботою грати на ньому я не маю часу. А там — дітки, нехай моє фортепіано стане їм у нагоді. Незважаючи ні на що, музика повинна звучати, адже вона — вічна.
Олена МУШИК
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
